Так тяжко ще не було. Так президент Володимир Зеленський описав виклики, які, за його словами, чекають на Україну найближчими місяцями. Йдеться вже не лише про можливі проблеми в енергетиці. Президент одночасно говорить про кадрові зміни в уряді, дефіцит ракет для протиповітряної оборони, ймовірну масштабну мобілізацію в росії та нові загрози для фронту й тилу. Чи пов'язані всі ці заяви між собою? І до чого Україні варто готуватися вже цієї зими? У матеріалі журналістки "5 каналу" Марти Шикули.
"Ніхто з вас навіть уявити не може, якою тяжкою буде зима", – одна фраза президента об'єднала фактично кілька криз одночасно. Новий уряд, загроза енергетиці, російська мобілізація та посилення ППО. Усе це, за його словами, частини одного великого виклику.
Зеленський каже прямо: країна має готуватися до дуже тяжкої зими. Саме тому прем'єром призначили людину, яка має досвід управління енергетичною галуззю. Завдання уряду тепер – не лише пройти опалювальний сезон, а й втримати критичну інфраструктуру під постійними російськими ударами.
"Зима буде надскладною і це буде складніша зима за всю історію повномасштабного вторгнення. Але тут не треба лякатися, а треба готуватися. І готуватися на всіх рівнях, починаючи від органів місцевого самоврядування, закінчуючи кожним домоволодінням, щоб ми були готові, щоб нас зима не як завжди зустріла в грудні, як це зазвичай буває. В минулому році це були плани енергетичної сталості, енергетичної достатності. Задача була, щоб це стали плани виживання, але в більшості випадків це перетворилося, вибачте, в звичайні хотілки органів місцевого самоврядування", – енергетичний експерт, професор Національного університету "Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка" Станіслав Ігнатов.
І нині проблема – не лише електроенергія. Після кількох років масованих атак росіяни змінили пріоритети. Якщо раніше головною ціллю були електростанції, то тепер дедалі більше ударів припадає саме по теплогенерації. Енергетики застерігають: найвразливішим може стати саме опалення великих міст. Надто Києва. Після російських ударів частина теплоенергетичної інфраструктури столиці досі залишається критично пошкодженою. Через те, що окремі об'єкти перебувають у приватній власності, держава юридично не може просто профінансувати їх відновлення.
"У нас є будинки, які замерзали тривалий час, там більше двох місяців минулого опалювального періоду. На сьогодні вони продовжують бути заживлені до ТЕЦ Дарницької ТЕС, яка фактично зруйнована. Недостатньо проста ситуація, але не будемо лякати глядачів щодо ТЕЦ і ТЕС. Тут головна задача зараз – працювати над тим, що не відновлювати головний бізнес, який був для цих об'єктів електрогенерації, підкреслюю, оскільки виробництво електричної енергії з природного газу або мазуту є основним бізнесом для ТЕЦ і ТЕС. А теплопостачання в зимовий період це є фактично система охолодження тієї нагрітої води, пара якої обертає турбіни, виробляючи електричну енергію. От на сьогодні задача номер один у Київської міської влади – привести ці об'єкти в режими великих муніципальних котелень, максимально захистити котлове обладнання, не думати про турбіни, але це і збільшує навантаження на бюджет", – додав Ігнатов
Голова Комітету виборців України, політичний експерт Олексій Кошель заявив:
"Ми готуємося до зими, плани стійкості, плани незламності, там інші плани. Я пам'ятаю довготривалу гру, яка, до речі, не закінчилась до сьогодні. І тут недаремно я використовую термін "гра", тому що це були політичні ігрища і вони продовжуються між київською владою і українським урядом. Тобто є плани, хто їх затверджує, хто їх фінансує. А ми чудово розуміємо, що йдеться не просто про Київ, йдеться про окремий регіон, столичний регіон, на якому зав'язано багато чого. і удари були сильні. Тобто місцева влада може вирішити частину проблем, але ключові питання мали б вирішуватися на рівні Кабінету Міністрів. Зокрема, йдеться про теплопостачання частини Дарницького району, які залежали від зруйнованих ТЕЦ, частини Троєщини. Там може знову бути біда, і навіть у більшому масштабі".
Однак важка зима стосується не лише тилу. Президент уперше настільки відкрито заявив, що росія може вже восени провести масштабну мобілізацію. За даними української розвідки, після виборів до Держдуми кремль може спробувати залучити сотні тисяч нових військових.
"Ми ж чудово розуміємо, що прихована мобілізація і обмежена прихована мобілізація, так, вона все рівно в росії всі ці роки йде. І навіть ось це залучення не злочинців, не тих, хто уже перебуває в тюрмах, а тих, хто під слідством. Це теж механізм мобілізації. Так само, як і залучення студентів, так само, як ми бачимо оці прояви безпосередньо взагалі мобілізації час від часу в різних регіонах, да, коли видають повістки і забирають або просто на вулицях хапають, от зараз, як це було там у Тамбовській, здається, області", – повідомив політолог–міжнародник, експерт аналітичного центру "Об'єднана Україна" Дмитро Левусь.
"За їхніми планами, усе це організовують так через критичний і хронічний брак людей: першу хвилю мобілізованих після мінімальної підготовки одразу кинуть у бій. Ми знаємо, що в їхніх планах стратегічного рівня – захопити всю територію, яку контролює Україна в Донецькій, наприклад, області. Ми знаємо, що напружені бої відбуваються на Запоріжжі. Навіть якби Дніпропетровська область не входила в їхню концепцію захоплення територій – скажімо, у ці "чотири області" чи санітарні буферні зони, – вони все одно прагнуть забрати якомога більше. У їхніх планах і мріях – захопити бодай ще один обласний центр", – повідомив засновник благодійного фонду "Закриємо небо України", генерал–лейтенант у відставці Ігор Романенко.
Володимир Зеленський визнає, без достатньої кількості українських військових утримувати фронт неможливо. Фраза президента про те, що жодні дрони не замінять солдата, стала, мабуть, найважливішим сигналом.
"Мобілізація точно буде посилюватися. Вже про це говорять. І якщо не буде ніяких домовленостей з росією, то ситуацію треба буде, ну, м'яко кажучи, робити більш жорсткішою, тому що просто не буде кому воювати. Звичайно, там треба буде робити ще реформу самої армії, тому що дуже багато специфічних методів, які можуть бути використані, вони не працюють. От вже є там і дослідження про те, яка кількість мобілізується зараз українців і яка з них потрапляє саме на фронт, яка для військових, тобто які не які залишаються в тилах або які списуються, або ще якісь варіанти. Тобто там лише третина потрапляє на фронт", – зазначив політичний експерт Андрій Городницький.
Ще один елемент цієї зими, про який говорить президент, – це протиповітряна оборона. Україна має фінансування на закупівлю ракет для Patriot, однак самих ракет бракує. Водночас росія продовжує нарощувати виробництво балістики. Саме тому Зеленський знову повертається до теми санкцій. Адже якщо не зупинити російське військове виробництво зараз, то наступної зими ударів стане ще більше.
Тож якщо прогнози президента справдяться, то цієї зими головним викликом стане вже не окрема галузь чи окремий напрямок фронту. Випробуванням стане здатність держави одночасно витримати військовий, енергетичний і економічний тиск.
Марта Шикула, "5 канал"
Нагадаємо, Київ подав оновлений План стійкості для підготовки до опалювального сезону 2026–2027 року. Зазначається, що на підготовчі роботи вже спрямовано майже 4 млрд грн з резервного фонду державного бюджету. За даними міністерства, оновлений План стійкості Києва винесуть на розгляд та затвердження РНБО. За результатами наради для міста визначили конкретні завдання щодо прискорення робіт та усунення наявних недоліків.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.