Для Ольги Меншикової кожна рослина - особлива. Каже, розуміє навіть мову ароматів. Проте точну кількість видів на своєму городі - жінка не знає: каже, вже давно збилася з ліку.
Ольга Меншикова: "Видов тысячи. Серьезно, тысячи. Вот территория в один квадратный метр: здесь очиток, кизил, лунария, астильба, астры, лилии, ирисы, розы, чернобривцы, водосборник, хризантемы, молочаи, эфеница – это все на одном метре. Иногда даже спрашивают, а я названия не помню".
На присадибній ділянці жінки поряд зі звичними для наших широт - буяють рослини з інших континентів. Серед рідкісних - гіпсофілум, дрібні білі квіти якого японські монахи споглядають під час медитації. Одними лише плодами лимонника можна місяць харчуватися.
Ольга Меншикова, садівник-аматор: "Семена со всего мира. И саженцы. И с Дальнего Востока – родственники ездили, привозили. Привозили из Китая, привозили из Казахстана. У знакомых родственники в Закарпатье – и оттуда привозили".
Науковців таке розмаїття дивує. Кажуть, треба мати неабияке терпіння та докласти чимало зусиль, щоб виплекати таку кількість рослин.
Юрій Карпенко, кандидат біологічних наук: "Справа ця складна з двох причин. По-перше, рослини треба адаптувати до наших умов, по-друге всі вони з різних кліматичних зон, і їх треба між собою поєднати. Це дуже непроста робота".
Чутки про садибу-ботсад у Новгороді-Сіверському розійшлися швидко. Жінка каже - тепер від охочих побачити екзотичні рослини немає відбою.
Вадим Потапенко: "Одна справа побачити це по телевізору, але повірте мені: коли побути там, помацати плоди і відчути атмосферу цієї місцини, то хочеться і у себе щось створити таке - хоча б невеличке. Хоча зрозуміло, що це створювалося не один десяток років".
Ольга Меншикова каже - на досягнутому зупинятися не збирається. Найближчим часом вона планує поповнити свою колекцію їстівним каштаном, який росте у Київському ботанічному саду.
Олексій Маслов, Олександр Довбенко, Чернігівщина, "5 канал"