"Герої – не раби" – таке гасло лунало на Майдані Незалежності з вуст родичів військовослужбовців. У центрі столиці вони зібралися на мирний пікет, щоб звернутися до влади. Вимагають встановлення чітких термінів служби, щоб виснажені герої змогли повернутися додому. Більше дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марії Дрозд.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Болюча тема для всіх військових та їхніх родин – питання демобілізації, яке попри гучні заяви було викинуте з мобілізаційного закону, чимдужче турбує українців.
"Вони залишили своє цивільне життя, не бачать свої родини, не бачать своїх дітей", – наголосила дружина військовослужбовця ЗСУ Наталія.
Її чоловік на війні з перших днів повномасштабного вторгнення. Каже, тоді мотивація була більша. Проте ніхто і гадки не мав, що служба так затягнеться.
"Стою за свого чоловіка, який пішов у 2022 році добровільно на фронт. Вони знаходяться на сході України ще з 22-го року. Військові вже втомлені, зневірені, їм потрібна заміна", – сказала Наталія.
"Мені наразі 22 роки, які у мене перспективи надалі? Я проживаю, навчаюсь, працюю і в 25 мені потрібно буде іти до війська. І далі моє життя взагалі незрозуміле", – зауважив син військовослужбовця ЗСУ Олександр.
Хлопець поки що не підлягає мобілізації, та зізнається: ховатися через три роки не має наміру. Як і його батько, піде захищати країну. Але можливість опинитися там на десятки років лякає.
"Це має бути перспектива на період захисту держави допоки наступне покоління не прийде змінити мого тата, потім, якщо доведеться, мене замінити. Це має бути постійний процес, а не от як зараз ми тримаємось на плечах тих людей, які вже три роки воюють", – зазначив Олександр.
Активісти вимагають встановити чіткі терміни служби і демобілізувати військових, які давно перебувають на фронті. Спільнота сімей захисників не раз зверталася до державних органів та відправляли петиції, але жодного разу не були почуті.
Читайте також: В Україні порушили майже 90 тисяч справ за дезертирство та СЗЧ від початку війни.
"Ми написали петицію до президента України з вимогою прийняти терміни служби на законодавчому рівні, 36 місяців із тими ж самими бойовими коефіцієнтами. Щоб забезпечити поетапне звільнення військових у запас. 15 травня ця петиція набрала понад 26 тисяч підписів і була передана президенту. До сьогоднішнього дня у нас немає відповіді", – пояснила дружина військовослужбовця ЗСУ Катерина.
Активістка каже, що останні скандали деморалізують захисників ще більше. Ситуація с МСЕКами, економічне бронювання, численні корупційні схеми дають чимало причин лютувати.
"Ви зараз бачите вже публічні заяви про СЗЧ. Сергій Гнєзділов, скажімо, приніс себе в жертву. Але він це зробив, щоб привернути увагу влади, суспільства, що військові виснажені, вони втомлені, їх потрібно міняти, бо в інакшому випадку це будуть масові СЗЧ. По-друге, від системного бойового виснаження вони втрачають мотивацію, координацію і здоров'я", – додала Катерина.
Питання демобілізації зависло у стінах парламенту. Під час ухвалення так званого закону про мобілізацію – момент щодо звільнення з війська справді прибрали. Пообіцяли повернутися до нього згодом. Проте і досі тиша.
Нині у комітеті Верховної Ради з питань національної безпеки та оборони обговорюють можливість демобілізувати тих, хто боронить країну від початку великої війни. Одна з пропозицій – звільнення з війська після 36 місяців служби, повідомив член комітету Федір Веніславський.
Обговорюють й інші варіанти. Проте зізнаються – питання надскладне. Крім цього, каже Веніславський, у світовій історії майже немає прикладів повної демобілізації під час повномасштабної війни.
Марія Дрозд, "5 канал".
Дивіться також:
Дивіться також фотогалерею за темою:
Закон про мобілізацію: у Міноборони перерахували всі зміни – картки
