Він уже змирився зі смертю, але побратими його врятували. Військовослужбовець з Одещини боронив Україну від першого дня повномасштабного вторгнення. Чоловік 15 місяців брав участь у боях на Донеччині, Миколаївщині, Херсонщині. Багато разів був на волосину від смерті, і вижив попри тяжке поранення. Історія захисника, який навіть у кріслі колісному не втратив бойового духу, – у матеріалі наших кореспондентів.
В'ячеслав Філіпенко морський піхотинець. Народився та виріс на Одещині. Працював будівельником. А в перший день повномасштабної війни вирішив – треба йти захищати рідну землю. Боронив Миколаїв, згодом Херсон. Розповідає: бував за міліметр від смерті.
"Такі були моменти, коли твого побратима попереду прибирає снайпер і він помирає. Потім знову стріляє і попадає по горіху, а ти просто ухилився. Тобто розумієш що це мала бути твоя голова", – каже військовослужбовець.
15 місяців захисник провів на найгарячіших відтинках фронту. Цьогоріч у червні, у бою під Макарівкою, що на Донеччині, В'ячеслав був тяжко поранений.
"Мені осколок попав у хребет, мене паралізувало. Я зрозумів, що я вмираю, я змирився з тим, що вмираю. Думаю, та хто мене звідси забере, це кінець. Але хлопці зробили все щоб забрати мене з Донеччини і перевезти у Запоріжжя", – розповідає В'ячеслав Філіпенко.
Пізніше В'ячеслав дізнався, що вже за кілька днів його побратими – морські піхотинці, здійняли над Макарівкою український прапор.
Нині захисник проходить реабілітацію у рівненському шпиталі. Каже: зараз особливо приємна підтримка тих, із ким служив разом.
Дякують побратими, бо В'ячеслав забирав поранених із поля бою, підбадьорював словом, а інколи й наказами. Нині ж чоловік мусить навчитися жити з новими викликами.
"У багатьох пацієнтів, у кого спінальна травма, зараз все по новому, їм треба вивчити своє тіло. А це як вмиватись, під'їхати до умивальника, їсти. Є багато елементів, до яких треба звикнути", – пояснює психологиня Софія Гладюк.
Звикати до нових побутових умов бійцю допомагає дружина Олена. Тимчасово лікарняна палата стала їхньою домівкою. Сюди приїхав навідати тата і чотирирічний син.
"Я б не змогла спокійно сидіти вдома і ходити на роботу. Найважче бачити, що відбувається навкруги, а ще гірше людей, які вдають, що війни немає", – зауважує дружина В'ячеслава Олена.
"Вона сильна, сильніша за мене...бо вона переживає за мене, допомагає мені, з дитиною ще має справлятись, вона набагато сильніша за мене", – переконує В'ячеслав Філіпенко.
Чоловік не боїться говорити про війну. Каже: перемогти ворога необхідно, бо тільки так український народ зможе вижити.
"Якщо це не зробимо ми, то вони це не зроблять(показує на дитину). Вони сплять, і будуть далі спати, якщо я стримаю ворога, а якщо ні – то ворог прийде, забере у мене дитину, одружиться з моєю жінкою і буде жити у моїй хаті", – наголошує оборонець.
Українські захисники такого не допустять – переконаний боєць і вірить у найшвидшу перемогу.
Наталія Світлова, Рівне, "5 канал"
Нагадаємо, в Нацгвардії заявили, що визволені з полону командири бригади "Азов" готуються виконувати й виконуватимуть завдання у бойових діях, заборони на це немає.
Дивіться також відео: "Ми тебе туди не посилали": боєць ЗСУ про ставлення до військових у Києві
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Завдання – стабілізувати пораненого в будь-якому стані: в "Азові" показали роботу стабпункту – важкі ФОТО
