5.ua

Влада взялась порахувати українських соціальних сиріт [відео]

    Тата переважно на фотографії бачать брати Станіслав та Ростислав. Чоловік 9 місяців на рік на заробітках – підрахувала дружина Василина. Каже, відсутність сильної руки в хаті – дуже відчутна.

    Василина Дацко: «Ой, без чоловічої сили тяжко. Завжди в нас виходить, як тато їде – так починає щось ламатися. 2 хлопці – мені з ними тяжко, маму не слухають».

    Львівська область – одна з лідерів за кількістю трудових мігрантів, на рівні з Івано-Франківською, Тернопільською, Луганською. Та скільки саме українців поїхали заробляти деінде – у службі статистики не знають. А от у Міністерстві внутрішніх справ підрахували – батьки кожної десятої неповнолітньої дитини, яка перебуває на обліку кримінальної міліції – за кордоном.

    Аби діти не стали злочинцями, поки тато з мамою на заробітках, ними має офіційно опікуватися родич чи соціальний працівник – пропонують народні депутати. Законопроект про відповідні зміни уже зареєстрували в раді. Натомість, проти цього виступає дитячий омбудсмен.

    Юрій Павленко, уповноважений Президента з прав дитини: «Психологічний дискомфорт дитини через від’їзд батьків задля заробітку неможливо вирішити встановленням тимчасової опіки будь-ким іншим. Встановлення державної опіки може розглядатися, як обмеження прав батьків і може сприйматися, як покарання державою батьків, які виїхали на заробітки».

    Вони не чекали допомоги держави і створили власні центри роботи з дітьми мігрантів ще 20 років тому. Нині українська греко-католицька церква має спеціальні школи в десятках країн, де живуть і працюють українці.

    Святослав Шевчук, голова Української греко-католицької церкви: «Приклад такої школи – в Афінах. Ця школа за час свого існування врятувала близько 2-х тисяч соціальних сиріт. А почалось все з того, що я почав відвідувати дітей, і побачив дівчаток і хлопців, яким було по 12 років, які не вміють ні читати, ні писати».

    Владі варто звернути увагу на причини, які змушують українців розлучатися з дітьми – упевнена Наталія Цебрик. 14 років тому вона поїхала до Італії, аби заробити гроші на операцію 4-річному сину. В Україні вчителька по півроку не отримувала зарплати.

    Наталя Цебрик: «Ніхто сам заради себе сюди не приїхав. Кожен приїхав сюди заради якоїсь проблеми в сім’ї чи заради того, щоб лікувати чи вчити дітей. Я знаю дуже багатьох жінок, які домогосподарками працюють, харчуються за рахунок господаря і все до останньої копієчки відсилають додому з надією на те, що треба добудувати, вивчити, лікувати». 

    Поки чиновники тільки готуються вирішувати їхні проблеми, родини заробітчан із нетерпінням чекають на короткі дні возз'єднання з близькими.

    Ростислав Дацко: «Я хочу, щоб він приїхав і подарував мені щось на Миколая. Я дуже люблю свого тата і маму».

    Дарія Феденко, Марічка Кужик та Тарас Семенюк, 5 канал

     

    Попередній матеріал
    На вихідних пройде передостанній етап Чемпіонату світу з ралі
    Наступний матеріал
    Грузія – на порозі президентських виборів
    Теги: