З 2 по 17 грудня 2024 року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів всеукраїнське опитування громадської думки під назвою "Омнібус". У рамках цього дослідження, за власною ініціативою, були включені запитання про довіру до президента, представлені у двох різних формулюваннях.
КМІС постійно моніторить ставлення до різних суспільних інститутів та їх представників, зокрема, до президента України. Оцінка ставлення до президента не лише відображає його діяльність як посадової особи, але й слугує важливим індикатором внутрішньополітичної ситуації, особливо в умовах повномасштабного вторгнення.
"У власному опитуванні, яке ми проводили у грудні 2024 року, ми проводили експеримент, коли одній половині респондентів запитання про довіру президенту ставилося в одному формулюванні, а другій половині – в іншому формулюванні (split-sample). Нижче ми спочатку наведемо динаміку довіри за формулюванням, яке регулярно ставили протягом повномасштабного вторгнення. Далі ми наведемо результати нашого іншого запитання, яке ми ставимо щороку у грудні для оцінки динаміки довіри інституціям", – зазначили соціологи.
Спочатку наведено результати для запитання, яке звучало так: "Наскільки Ви довіряєте чи не довіряєте Володимиру Зеленському?". Респондент міг обрати один із варіантів, які зачитувалися: "зовсім не довіряю", "скоріше не довіряю, "скоріше довіряю", "повністю довіряю". Варіант "важко сказати" не зачитувався, але ініціативно респонденти могли попросити відмітити його (тобто коли сам респондент відповідає інтерв’юеру, що не може обрати із запропонованих 4 варіантів, і йому важко визначитися).
На графіку представлена динаміка довіри до президента В. Зеленського з 2019 року до грудня 2024 року. Особливу увагу соціологи звернули на зміни довіри протягом року, а саме в період з грудня 2023 року по грудень 2024 року.
"У кінці 2023 року 77% довіряли президенту, але до лютого 2024 року довіра знизилася до 64%, а до травня 2024 року – до 59% (водночас частка тих, хто не довіряє, зросла за вказаний період з 22% до 36%). До жовтня 2024 року ситуація стабілізувалася, проте між жовтнем і груднем 2024 рівень довіри знов почав знижуватися, хоча за рахунок не стільки тих, хто не довіряє, а тих, хто має невизначене ставлення до президента (тобто між жовтнем і груднем зросла насамперед невизначеність, а не недовіра). Станом на грудень 2024 року 52% українців довіряли президенту В. Зеленському, не довіряли – 39%. Решта 9% відповіли, що не можуть визначитися із своїм ставленням. Хоча показники довіри за рік погіршилися, проте баланс довіри-недовіри лишається позитивним – +13%", – мовиться в публікації.
У всіх регіонах України ситуація є досить схожою, і баланс довіри-недовіри залишається позитивним. Ставлення до президента дещо краще на Заході (баланс довіри-недовіри +27%) та в центрі (+13%). На півдні і сході рівень довіри також досить високий, але трохи нижчий, а баланс довіри-недовіри в цих регіонах наближається до 0, що свідчить про приблизно однакову частку тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє.
Зазначається, що довіра до президента значно більше залежить не від регіону проживання, а від рівня оптимізму. Згідно з однією з класифікацій, 50% українців можна віднести до категорії послідовних або скоріше послідовних оптимістів, тоді як 23% є послідовними або скоріше послідовними песимістами. Інші 27% мають суперечливі або невизначені погляди на майбутнє та єдність українців.
"Так, серед песимістів 57% не довіряють президенту, а довіряють – 31%. Серед тих, хто має невизначені або суперечливі погляди щодо майбутнього України, 42% довіряють проти 49%, які не довіряють. Натомість серед оптимістів 67% довіряють президенту, а 26% не довіряють йому", – йдеться у звіті.
Як повідомлялося, вибірка дослідження була поділена на дві половини (на дві репрезентативні підвибірки). Другій половині респондентів запитання зачитувалося так: "Зараз я називатиму деякі соціальні інституції та публічні персони. Скажіть мені, будь ласка, наскільки Ви довіряєте тим, кого я називатиму". Респонденту пропонувалися одразу такі варіанти: "повністю довіряю", "скоріше довіряю", "важко сказати", "скоріше не довіряю", "зовсім не довіряю". Тобто респондент одразу серед можливих опцій чув і знав, що може обрати "важко сказати". Нижче наведена динаміка довіри президенту за запитанням з таким формулюванням у 2021-2024 роках.
"Коли ми зачитуємо варіант "важко сказати", частка тих, хто його обирає, зростає до 24% (порівняно із 9%). Водночас знижується і частка тих, хто довіряє, і тих, хто не довіряє. Так, у такому випадку рівень довіри становить 45%, недовіри – 31%. Важливо, що незалежно від формулювання запитання ми бачимо аналогічні тенденції за останній рік, а також аналогічну ситуацію на цей момент. Так, у першому формулюванні баланс довіри-недовіри був +13%, у другому формулюванні – +14%. Тобто за співвідношенням довіра/недовіра ситуація дуже близька і в обох випадках показує переважання тих, хто довіряє", – повідомили соціологи.
Як мовиться у звіті, в обох випадках спостерігається зниження довіри за останній рік, причому в приблизно однакових масштабах. Так, у першому формулюванні довіряють 52%, тоді як у грудні 2023 року цей показник становив 77%. Отже, нинішній рівень довіри дорівнює 68% від показника 2023 року, що означає, що він на третину нижчий, ніж рік тому. Щодо другого формулювання, то теперішній показник становить 73% від рівня 2023 року, що також на понад чверть менше. Таким чином, зниження довіри є досить схожим, незалежно від формулювання запитання.
"Утім, змістовно два цих формулювання збагачують розуміння стану довіри президенту. Так, зараз усе-таки більше тих, хто довіряє йому, ніж не довіряє, хоча тренд дійсно низхідний. Водночас є чверть громадян, чия довіра "на межі", оскільки вони в чомусь довіряють, у чомусь – ні (ілюстративно може бути схвалення діяльності на міжнародній арені разом із критикою внутрішніх дій). Тому ці громадяни дуже вагаються і контекстно залежні (тобто залежать від конкретних подій, які під час опитування обговорюються в медіа)", – наголосили у КМІС.
Опитування було здійснено за допомогою телефонних інтерв’ю (computer-assisted telephone interviews, CATI) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів, що включала випадкову генерацію номерів та подальше статистичне зважування. Дослідження охопило всі регіони України, що знаходяться під контролем уряду. У опитуванні взяли участь 2000 респондентів: половина з них отримала запитання в одному формулюванні, а інша половина – в іншому. Опитування проводилося серед дорослих громадян України (віком від 18 років і старше), які на момент проведення дослідження проживали на території, контрольованій урядом України. До вибірки не включалися жителі тимчасово окупованих територій, хоча частина респондентів були внутрішньо переміщеними особами, які переїхали з цих регіонів. Також опитування не проводилося з громадянами, які виїхали за кордон після 24 лютого 2022 року.
Згідно з формальними даними, за звичайних умов статистична похибка вибірки, що складається з близько 1000 респондентів (оскільки половина з них відповідала на питання про довіру), з ймовірністю 0,95 та з урахуванням дизайн-ефекту 1,3 не перевищує 4,1% для показників, що наближаються до 50%, 3,5% для показників, близьких до 25%, 2,5% для показників, що наближаються до 10%, та 1,8% для показників, близьких до 5%. Однак в умовах війни до зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, зазначили у КМІС.
Нагадаємо, у червні 2024 року у КМІС дослідили, що рівень довіри до президента Володимира Зеленського продовжує знижуватися.
Як повідомляв 5.ua, більшість українців вважає, що за президента Зеленського погіршився стан демократії та економіка.
Дивіться відео:
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
