Україна ризикує втратити ринок озброєнь, поки інші країни переймають її досвід – Рада зброярів

Українська оборонна промисловість ризикує втрачати міжнародні ринки, поки інші країни активно переймають досвід війни та розвивають власні виробництва. Водночас механізм контрольованого експорту української зброї досі повноцінно не запрацював.

Про це в інтерв'ю Цензор.НЕТ на міжнародній виставці озброєнь MSPO у польському Кельце заявив виконавчий директор Української ради зброярів.

За його словами, особливо активно українськими технологіями цікавляться країни Балтії та Північної Європи. На їхніх виставкових стендах дедалі частіше з'являються безпілотники, наземні роботизовані комплекси та радари, подібні до українських розробок.

Представники цих держав регулярно відвідують українські стенди, спілкуються з виробниками та вивчають досвід застосування озброєння у війні. Окремі країни вже значно збільшили оборонні витрати, а отримані в Україні знання використовують для розвитку власних військових спроможностей.

Виконавчий директор Ради зброярів вважає, що Україна мала активніше виходити на міжнародний ринок щонайменше два роки тому. Він наголосив: йдеться не лише про продаж готової зброї, а й про спільні виробництва, розробки та інтеграцію українських систем у європейську оборонну архітектуру.

Водночас, за його словами, українські компанії самі допомагають іноземним виробникам удосконалювати продукцію. Зокрема, у межах проєкту Test in Ukraine іноземне озброєння випробовують в українських умовах, після чого виробники отримують результати тестування та вдосконалюють свої системи.

Експорт озброєння досі не запрацював повноцінно

Представник Ради зброярів зазначив, що чинне законодавство створює труднощі для швидкого запуску експорту. Серед проблем він назвав невизначеність із класифікацією частини продукції та різні підходи до контролю за технологіями й компонентами.

За його словами, експериментальна урядова постанова, яка мала спростити процедуру, поки не дала очікуваного результату. Він стверджує, що від моменту її ухвалення не було видано жодного дозволу на експорт за відповідним механізмом.

У Раді зброярів передали державним органам свої пропозиції щодо змін. Однак для повноцінного запуску експорту, за словами співрозмовника, знадобляться також зміни до податкового та митного законодавства і створення спеціального фонду.

Він прогнозує, що процес може затягнутися до кінця року.

"Ай-Петрі" використовували для підготовки фахівців РЕБ

Окремо представник Ради зброярів розповів про досвід роботи з українським комплексом "Ай-Петрі". За його словами, систему випробовували на полігонах, зокрема для оцінки її впливу на роботу українських безпілотників.

Він також зазначив, що комплекс використовували для підготовки фахівців радіоелектронної боротьби. На той час, за його оцінкою, в Україні бракувало тактичних засобів РЕБ, тому "Ай-Петрі" став одним із таких комплексів.

Україна має прогнозувати зміни на полі бою

Говорячи про розвиток озброєння, представник Ради зброярів наголосив на необхідності системного аналізу бойового досвіду та прогнозування майбутніх змін на фронті.

Він навів як приклад появу реактивних "Шахедів". За його словами, Україна мала інформацію про розвиток цієї технології заздалегідь, однак не змогла завчасно організувати розробку засобів протидії.

На його думку, держава мала б укладати форвардні контракти з виробниками, фінансуючи розробки перспективних систем із гарантією подальшого замовлення ефективних рішень.

Він також виступив за посилення системи lessons learned у ЗСУ та Міноборони – механізму збору, аналізу й впровадження бойового досвіду. За його словами, в Україні вже були дослідницькі групи, які збирали інформацію безпосередньо з фронту, однак їхня робота не отримала необхідного масштабування.

Як приклад він навів дослідження застосування західного озброєння, які, за його словами, допомогли виявити обмеження ефективності окремих систем за умов активної роботи російських засобів РЕБ.

Представник Ради зброярів вважає, що саме відсутність системного прогнозування змушує Україну часто реагувати на нові загрози вже після їхньої появи, а не готуватися до них заздалегідь.

Нагадаємо, Українську систему радіоелектронної боротьби "Ай-Петрі" вперше презентували на міжнародній виставці MSPO-2026 у Польщі. Розробка здатна глушити сигнали управління безпілотниками, а також придушувати керовані авіабомби (КАБи). 

Розробку РЕБ-системи розпочали у 2014 році, після незаконної анексії Криму. Назву "Ай-Петрі" обрали на честь найвищої гори тимчасово окупованого українського півострова.

За словами представника компанії, комплекси тактичного рівня поставляють на фронт із 2024 року, зокрема триває співпраця з 12-м Центром спеціального призначення. Виробник уже поставив близько 400 систем РЕБ, які працюють по всій лінії зіткнення.

Також раніше, Петро Порошенко повідомляв, що Українську систему РЕБ "Ай‑Петрі" вперше продемонстрували на виставці MSPO‑2026 у Польщі.

Читайте також: "Воювати повинні технології" – Порошенко передав ЗСУ 20 нових комплексів "Ай-Петрі", які профінансували партнери з НАТО