Чорний кадилак біля Театру імені Франка. На ньому Богдана Ступку привезли прощатись з українцями.
Цій сцені він віддав тридцять років свого життя - сьогодні актор на ній востаннє. Богдана Сильвестровича народ оплакує як рідного.
Сльози і квіти. Букетів настільки багато, що їх просто виносять і складають в багажники автобусів.
Віталій Борисюк: "Оцей прищур в куточках очей його".
Олег Михайлюта, музикант гурту "Танок на майдані Конго": "Подивився на фотку Богдана Сильвестровича і зрозумів - дуже красива душа у людини була".
Неймовірні перевтілення на сцені і на екрані.
Олексій Богданович, актор театру імені Івана Франка: "Клондайк іронії, самоіронії, хитрощів, мудрості, дотепів".
Ролі - від гуцула-націоналіста Ореста до генсека Брежнєва. Йому личили величні персонажі. Гетьман Хмельницький у польському "Вогнем і мечем", Тарас Бульба в однойменному російському блокбастері, Мазепа у "Молитві за гетьмана Мазепу". Бездоганно грав, навіть коли від тривалої хвороби уже не міг встояти на ногах.
Микола Засєєв-Руденко, режисер: "У нас были планы, он хотел сыграть комедию - он никогда не снимался в комедиях. На небесах могли бы подождать. Особенно в раю".
Іван Малкович, видавець: "Останній з епічних акторів України, який міг зіграти все. Ти відчуваєш, що нема з ким залишатися".
Станіслав Боклан, актор: "Когда уходят такие люди, как-будто уходят планеты какие-то - и они уже больше никогда не восстановляться".
Григол Катамадзе, посол Грузії в Україні: "Вся Украина потеряла очень многое - и не только Украина, моя страна в том числе, Грузия так само".
Свою шану народному улюбленцю засвідчували прості українці, театрали, кіномитці, музиканти, дипломати і одразу три українські президенти. Церемонія тривала три з половиною години. Та для прощання цього часу виявилося замало. Люди намагалися з криками пробитись всередину. Жалобне тихе дійство перетворилося на тисняву і штовханину.
Врешті, тисячі шанувальників Богдана Ступки таки самоорганізувалися. З театру на Байкове кладовище його проводжали урочисто - під десятихвилинні оплески і вигуки "Браво!!"
Овації продовжились і на Байковому кладовищі. Богдана Ступку поховали поруч із тренером Валерієм Лобановським і хірургом Миколою Амосовим. Дорога ж біля осиротілого театру залишилась встелена квітами.
Ольга Петрів, Наталя Жижко та Іван Наконечний, 5 канал