Удар по Усть-Лузі, рекордні втрати та нова хвиля дронів: як Україна виснажує російську машину – хроніка 1651-го дня Великої війни
хроніка
5.UA
Серед пріоритетів Києва – посилення ППО, захист енергетики та подальший розвиток далекобійних спроможностей
Український діпстрайк знову дістався стратегічної інфраструктури росії. В Усть-Лузі на Ленінградщині уражено ключові елементи комплексу "Новатек-Усть-Луга" – технологічне обладнання та установки для переробки нафти. Операцію підтвердили у Головному управлінні розвідки. Тим часом Москва не демонструє готовності зупиняти війну: Володимир Зеленський заявляє, що всі сигнали з росії свідчать про бажання путіна продовжувати бойові дії. Паралельно окупанти нарощують виробництво реактивних дронів, а українські Сили оборони готують відповідь.
Вересень може стати переломним
Попереду – осінь, яка може стати новим етапом війни.
Україна разом із партнерами вже узгоджує кроки на вересень. За словами Володимира Зеленського, конкретні заходи на перший місяць осені погоджені з дипломатами та урядом.
Йдеться не лише про політичні домовленості. Їх планують перетворити на реальні оборонні спроможності.
Серед пріоритетів – посилення української ППО, захист енергетичної інфраструктури та подальше нарощування далекобійних можливостей.
Водночас у кремлі, схоже, не поспішають шукати шлях до миру.
За словами Зеленського, українська та західна розвідки фіксують однаковий сигнал: особисто володимир путін хоче продовження війни.
"Треба, щоб настрій був відповідний у Москві, у путіна – настрій завершувати, а не воювати. Зараз поки що, на жаль, усі свідчення розвідок – і наших, і партнерів – усі сигнали з Росії такі, що особисто російський лідер хоче війни ще".
Володимир ЗеленськийОфіс президента України
Москва робить ставку на реактивні дрони
Підтвердженням російських планів продовжувати війну стають і масовані атаки по Україні.
Майже тиждень окупанти запускають великі хвилі ударних безпілотників.
Але тепер дедалі частіше це не звичні "шахеди". росія нарощує виробництво реактивних БПЛА, які мають вищу швидкість і складніші для перехоплення.
За оцінкою радника президента Сергія Бескрестнова, росіяни планують виробляти до 36–40 тисяч таких безпілотників на рік – тобто понад три тисячі щомісяця.
Приблизно 60% виробництва, за його словами, можуть становити саме реактивні дрони.
"Можна сказати, що вони вже вийшли на потужності і далі буде так само. Будуть реактивні БПЛА десь у такій кількості, як зараз є. Але вони також будуть продовжувати виробляти звичайні старі БПЛА".
Окрім дронів, росіяни нарощують і виробництво інших швидкісних засобів ураження – зокрема реактивних ракет "Бандероль". Їхнє виробництво, за попередніми оцінками, може сягнути тисячі одиниць на місяць.
БандерольСоцмережі
Війна технологій: "замок" і "ключ"
росія змінює озброєння – Україна змушена шукати відповідь.
Військово-політичний оглядач Олександр Морус наголошує: сучасна війна дедалі більше перетворюється на постійне технологічне змагання.
"Війна – це завжди війна замків і ключів. Хтось придумує одну систему дуже швидко, інший має придумати іншу протисистему".
Україна вже працює над новими засобами боротьби з реактивними БПЛА. За словами експерта, зокрема, йдеться про нові реактивні антидронові системи.
І це змагання, очевидно, лише прискорюватиметься.
перехоплювач Alexa SpatiumМіноборони
Понад 124 тисячі російських військових за три місяці
На полі бою росія платить за спроби наступати величезною кількістю особового складу.
За даними Генерального штабу ЗСУ, за три літні місяці 2026 року російська армія втратила понад 124 тисячі військових.
Найбільші втрати припали на липень – майже 43 тисячі окупантів.
У серпні росіяни втратили близько 42 тисяч військових, а в червні – майже 40 тисяч.
У підсумку за три літні місяці втрати російської армії в живій силі виявилися на 25,8% більшими, ніж за аналогічний період весни.
І це – на тлі відсутності стратегічного прориву, на який розраховувало російське командування.
Поки російські війська намагаються тиснути на фронті, українські Сили оборони системно б'ють по тиловій інфраструктурі агресора.
Цієї ночі вибухи пролунали в районі Усть-Луги Ленінградської області.
Російська влада заявила про атаку понад пів сотні безпілотників. До ранку на території портової інфраструктури тривала пожежа.
Усть-Луга – один із ключових російських портів на Балтійському морі. За обсягами перевалки він поступається лише Новоросійську.
Через порт проходить стратегічна сировина, зокрема нафтопродукти.
Головне управління розвідки підтвердило: українські сили уразили об'єкти російського нафтогазового комплексу.
Пошкоджені ключові елементи установки для переробки нафти та технологічне обладнання "Новатек-Усть-Луга".
Для російської економіки це не просто чергова пожежа.
Україна послідовно намагається бити по системі, яка забезпечує Москві можливість фінансувати війну.
димГоловне управління розвідки Міністерства оборони України / Facebook
Удари стають системними
Військово-політичний оглядач Олександр Морус називає це не окремими атаками, а системною кампанією.
"Україна робить абсолютно правильно: б'є, наприклад, по нафтопереробному заводу, проходить тиждень-два, ми дивимося, що там відбувається, що згоріло, що не згоріло, розвідка доповідає – і відбувається наступний удар для того, щоб знищити на цьому ж заводі ще одну установку".
Такий підхід дозволяє поступово виводити з ладу складні технологічні об'єкти, які неможливо знищити одним ударом.
Під прицілом – не лише Усть-Луга.
Вибухи також пролунали у Самарській області – у Чапаєвську, Новокуйбишевську та Тольятті.
Українські далекобійні засоби продовжують діставати російські військові та промислові об'єкти на сотні й тисячі кілометрів від українського кордону.
Осінь може стати черговою битвою не лише за території, а й за технологічну перевагу, здатність захищати українське небо та можливість позбавляти Росію ресурсів для продовження війни.
