Б'ють електричним струмом, імітують розстріл та забирають у трудове рабство. Такі тортури переживають цивільні українці в російському полоні. Армія рф незаконно ув'язнює людей на тимчасово окупованих територіях. Саме цивільних найскладніше визволити з полону. Проте на тих, кому вдалося повернутися з російських катівень в Україну, чекає ще один складний шлях, а саме – підтвердити статус полоненого та отримати необхідну допомогу від держави. Як громадські організації пропонують спростити цей процес та куди звертатися людям, які вийшли з російського полону, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Карини Шевченко.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Примотували скотчем до стільця, розбили мені голову 2-х літровою пляшкою з водою. Надівали пакета, імітували удушення, потім ще імітували розстріл", – розповіла колишня полонена Олена Ягупова.
Такі катування в російському полоні пережила Олена. Жінка з міста Кам’янка-Дніпровська Запорізької області. У 2022 році окупанти зайшли в її дім та силою забрали до в'язниці. Хтось із місцевих розповів, що її чоловік у лавах ЗСУ. Більш як пів року росіяни тримали жінку в заручниках. Возили по в'язницях на окупованій частині Запорізької області. Не дозволяли зв'язатися з рідними. Утримували в нелюдських умовах.
"В одній камері тримісній були, а там сиділо і десять, і більше. Тобто я спала на підлозі. І то, на підлозі коли спиш, розвернутися прямо ти не можеш, бо немає місяця, треба тільки боком лежати на підлозі", – поділилася Олена.
Олену та інших полонених загарбники змушували копати окопи на лінії фронту. При цьому одягнувши форму російської армії.
"Дав нам лопати зі словами: "Пришло время пороботать на благо российской федерации". Сніг і дощ йде, ми хто в капцях, хто в футболці, люди ж у різний час забрані. Нас могли возити по всій лінії оборони, кому скільки треба людей, стільки брали, як рабів. Мити, прати, готувати їсти, а так взагалі і поля розмінували їхні, і не тільки окопи, ал й бліндажі будували їхні", – розказала Олена.
У квітні 2023 одному із заручників вдалося зателефонувати родичам на окуповану територію. Після чого її та ще двох чоловіків росіяни відпустили. З полону тікали самі. Спершу на загарбану територію. Потім – на підконтрольну Україні.
"Прямо із керма забрали, на руки одягли не наручники, а розтяжки, на голову мішок і повезли до Василівської комендатури, а наступного дня вже у підвал в Бердянську", – розповів колишній полонений Азат Азатян.
Так потрапив у полон до росіян Азат. Чоловік – із Бердянська. Коли розпочалася повномасштабна війна, вивозив людей з окупації на підконтрольну Україні територію. Під час останньої поїздки його схопили росіяни.
"Вони били і залізною трубою, і дерев'яними кийками, руками, ногами, електрикою", – розказав Азат.
У неволі він був 43 дні. Після цього чоловіка відпустили.
"Каже, що ти робитимеш, якщо ми тебе відпустимо? Я кажу – якщо відпустите, то поїду до родини. Каже – скільки часу тобі потрібно, щоб забратися звідси? Кажу, суто теоретично добу. Він каже – ми даємо тобі 24 години, щоб ти звідси забрався", – поділився Азат.
Читайте також: Бере участь у репресіях – очільник російської катівні на окупованій Луганщині дістав підозру від СБУ.
Після повернення з російських катівень і Олена, і Азат стикнулися з проблемою: вони не могли отримати статус полоненого і відповідної допомоги від держави. Адже виходили з полону самостійно, без участі державних структур. Правозахисники пояснюють: визволити з полону саме цивільних надзвичайно складно. Їх росіяни не вносять до списків. Через це за період Великої війни є поодинокі випадки повернення цивільних із полону в межах обмінів саме Координаційним штабом. Здебільшого заручники кремля рятуються самостійно.
"Ті, які йдуть координовано через Координаційний штаб, вони одразу на місці отримують допомогу. Всі заяви, які потрібно заповнити, щоб звернутися в комісію, наприклад – отримати соціальну, медичну допомогу тощо. Далі їм відразу допомагають відновити документи. Але цивільні полонені, які повертаються іншим шляхом, не через обміни, а просто поодиноко, як їх відпускають із катівні, вони якимось чином там виїжджають, то вони, виходить, мають самі про це здогадатися", – зауважила голова правління Кримської захисної групи Ольга Скрипник.
Цивільні, які повернулися з полону, можуть отримати від держави 100 тисяч гривень. Це одноразова виплата. Але для цього їм потрібно оформити статус полоненого. Тобто надати міжвідомчій комісії докази свого перебування в російській неволі. Зазвичай це фактично неможливо. Ускладнює процес і незнання. Людям, які самостійно повертаються з полону, ніхто не пояснює процедуру отримання відповідного статусу. Є також низка законодавчих колізій, пояснюють правозахисники. Через це людям доводиться місяцями оббивати пороги чиновників.
"Закон покриває дві категорії цивільних – це заручники і політичні в'язні. Для того щоб довести, що ти заручник, потрібно, щоб окупант, коли тебе ув'язнив, пояснив мотив. Але більшість цивільних ув'язнюють не як заручників, тому зараз закон, ця категорія людей не покрита. Друга проблема, що вони подають документи до міністерства і можуть отримувати відмови, але їм не пояснюють, чому ця відмова сталася, це притаманно всім категоріям", – зауважив голова громадської організації Об'єднання родичів політв'язнів Ігор Котелянець.
Крім того, з'явилося багато тих, хто заради грошей видає себе за колишнього полоненого.
"Комісія розглядає заяву, і перше, що вона має побачити, це те, що людина позбавлена волі, а не зникла безвісти. Проблема виникає в тому, що часто цивільним дуже складно довести, що вони були в полоні, а саме – місце, де вони були. І оце виклик, як у цьому випадку. Це виклик не тільки через проблеми й недосконалість практики і законодавства. Просто треба зрозуміти, що до комісії з'являються й ті, які не були в полоні, але хочуть отримати теж 100 тисяч", – зазначила Ольга Скрипник.
Олені вдалося підтвердити свій статус полоненої. Доказами стали матеріали пропагандистських ЗМІ. Тим часом Азат лише на початку шляху. Разом із громадськими організаціями він доводить, що справді перебував у полоні окупантів.
Карина Шевченко, Олександр Корецький, "5 канал"
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
