На початку липня 2024 року відключення електрики в Україні набули загрозливих масштабів. Вежі мобільних операторів "вимикалися" одна за одною після багатьох годин без світла. Тоді президент Володимир Зеленський скликав засідання Ставки верховного головнокомандувача, присвячене питанням стільникових мереж.
15 липня Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (НЦУ) оновив вимоги до функціонування базових станцій (БС) мобільних операторів в умовах воєнного стану. Це рішення НЦУ відображає позицію Ставки щодо забезпечення зв'язком українців під час відключень електроенергії.
Мобільних операторів зобов'язали забезпечити автономну роботу БС упродовж десяти годин: з 1 жовтня щонайменше 60% станцій повинні працювати за цим стандартом, а до кінця січня 2025 року – 100%.
Це рішення влади стало несподіванкою для ринку мобільного зв'язку. Операторам у разі невиконання вимог загрожують значні штрафи від Національної комісії, яка регулює сфери електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання поштових послуг (НКЕК).
Із часом мобільні оператори почали приймати цю ситуацію. Спочатку вони висловлювали заперечення та обурення, які в приватних бесідах супроводжувалися ненормативною лексикою, а публічно – стриманими пресрелізами.
Наразі оператори намагаються знайти спільну мову з владою, пояснюючи, чому нові вимоги не можуть бути виконані вчасно. Компанії наводять ряд аргументів і фактів, що підтверджують їхню позицію. Напередодні першого терміну жодна з компаній навіть близько не наблизилася до виконання нових вимог.
Уряд звернув увагу на цю ситуацію і розпочав діалог із операторами, які сподіваються на досягнення компромісу в майбутньому. Постає питання: чи не можна було на Ставці пояснити Зеленському, що рішення, яке було ухвалене в розпорядженні НЦУ, є неможливим для виконання, пише "Економічна правда"?
Протягом великої війни мобільні оператори інвестували мільярди гривень у забезпечення автономної роботи мобільного зв'язку, але подвоїти чи потроїти ці інвестиції за короткий термін виявилося надзвичайно складним завданням.
- Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Чому мобільні оператори не можуть виконати розпорядження НЦУ, і що українцям слід очікувати від мобільного зв'язку, коли графіки планових та аварійних відключень електроенергії знову стануть актуальними?
Ніхто у світі цього зробити не може
Опублікування розпорядження НЦУ в липні 2024 року спричинило шок і обурення серед представників ринку. Зазначається, що у приватних бесідах з ЕП мобільні оператори без вагань називали його абсурдним.
"Кожен, хто розуміє, як працюють телекомунікації, усвідомлює, що 10 годин (автономної роботи – ред.) – це абсурдна вимога", – обурювався співрозмовник ЕП в одному з операторів.
Зрештою "Київстар", Vodafone та lifecell у спільній заяві повідомили, що виконати нову вимогу нереалістично.
Як пишуть журналісти, процес оновлення мережі мобільного зв'язку розпочався після перших обстрілів української енергосистеми російськими військами 2022 року. Протягом двох років оператори вклали мільярди гривень у забезпечення автономності роботи обладнання, встановлюючи додаткові акумулятори та генератори.
Під час модернізації оператори керувалися розпорядженням НЦУ від 20 лютого 2024 року, згідно з яким БС повинні мати резервне живлення, здатне забезпечити роботу протягом щонайменше чотирьох годин. До кінця листопада ця вимога мала бути виконана для половини БС, а до червня 2025 року – для 75% веж.
"Ніхто у світі не зміг би виконати прописані вимоги до 1 жовтня. Це надзвичайно масштабні обсяги роботи", – розповів технічний директор "Київстару" Володимир Лутченко.
Брак часу є однією з основних перешкод для реалізації оновлених вимог щодо автономної роботи БС. По-перше, кожна компанія повинна пройти внутрішні процедури затвердження нових інвестицій. По-друге, необхідно досягти угоди з постачальником та організувати логістику. Більшість операторів купують батареї в Китаї, пише видання, але наразі доставлення їх в Україну морем є неможливою. Подібні процедури також стосуються придбання генераторів.
"Мінімальний термін доставки обладнання в Україну становить 120 днів. Під час попередніх замовлень ми орієнтувалися на терміни з минулого розпорядження НЦУ. Складно передбачати блискавичну зміну умов роботи постачальників та підрядників і збільшити все в рази за короткий термін", – розповідають у Vodafone.
"Часто такі роботи виконують підрядники, але зараз вони бояться виїжджати на об'єкти через працівників ТЦК. Це ще більше затягує процес переобладнання", – ділиться представник одного з операторів.
Під час модернізації БС недостатньо просто встановити акумулятори. Операторам слід також оновити кліматичні шафи для розміщення більшої кількості батарей. Ці шафи забезпечують підтримку стабільної температури, необхідної для зарядки літієвих акумуляторів, які зазвичай купують компанії.
Якщо БС розташована на даху житлового будинку, то додаткові акумулятори можуть вплинути на його конструкцію, пишуть журналісти. Усе це потрібно ретельно перевіряти та розраховувати.
"Багато нашого обладнання розташовано на об'єктах комунального майна чи у власності Фонду держмайна. Швидко змінити договір оренди з цими установами неможливо. Щоб доставити батареї, потрібно пройти стандартну процедуру через Prozorro, яка може тривати пів року", – розповідає Лутченко з "Київстару".
Як зазначає видання, для переобладнання та регулярного обслуговування БС необхідні фахівці, яких у компаній не вистачає.
"Лише в Київській області наша компанія має понад 2,5 тисячі об’'єктів. Якщо уявити, що на кожному з них встановлені генератори, то для їх обслуговування потрібно найняти 2 тисячі фахівців. Генератори не можуть працювати безконтрольно і без заправки", – наголошують у Vodafone.
Домовитися наново
Із 1 жовтня НКЕК розпочне перевірку готовності мобільних операторів до відключень електроенергії відповідно до нових вимог НЦУ, а також накладатиме штрафи у випадку їх невиконання. Розмір штрафу може варіюватися від 0,1% до 0,3% річного доходу компанії.
Штраф може бути не один, бо в рішенні НЦУ вказано кілька проміжних дедлайнів: до 1 жовтня – не менше 60% БС у кожній області, до 1 листопада – 70%, до 1 грудня – 80%, до кінця січня 2025 року – 100%. Відповідно, мобільний оператор може отримати штраф за порушення на кожному етапі.
Співрозмовники ЕП серед мобільних операторів зазначають, що жодна з компаній не встигне виконати вимоги хоча б до однієї з зазначених дат. Нещодавно президент "Київстару" Олександр Комаров, пишуть журналісти, повідомив, що його компанія планує збільшити час автономної роботи 30% мережі до шести годин лише в другому кварталі 2025 року.
За десять днів до першого дедлайну міністр цифрової трансформації Михайло Федоров повідомив про проведення однієї з регулярних зустрічей з представниками мобільних операторів. Примітно, що ці зустрічі почалися після ухвалення нових вимог НЦУ. Компаніям спростили подання заявок в обленерго на модернізацію мереж, до яких підключені БС. Це дозволить швидше заряджати акумулятори.
У зв'язку з відключеннями електроенергії виникає потреба одночасно заряджати акумулятори та забезпечувати функціонування обладнання, що подвоює навантаження на електромережу. Наразі мережа не готова до такого навантаження.
Як пишуть журналісти, представники операторів наголосили, що процес виконання таких процедур через обленерго займає значний час, хоча термін обробки заявок вдалося скоротити до 21 дня.
"Спочатку збирається пакет документів, подається запит на зміну технічних умов, після чого через певний час надходить погодження. Лише тоді починаються роботи із заміни автомата або прокладання нового кабелю", – пояснив Лутченко.
Також держава скасувала мита на імпорт акумуляторів і генераторів, створила список об'єктів, які повинні мати безперебійне живлення під час планових відключень електроенергії.
Журналісти звернулися до Мінцифри та держорганів, які регулюють роботу ринку мобільного зв'язку, з проханням прокоментувати підготовку операторів до модернізації мереж та можливість зміни чинного розпорядження.
У Держспецзв'язку, при якому 2019 року був створений НЦУ, відповіли, що цю тему комунікує департамент розвитку мобільного інтернету Мінцифри. Це дивно, пише видання, адже саме НЦУ видавав розпорядження, яке мають виконати оператори. Мінцифри відмовилося надавати коментар, заявивши, що позиція відомства "буде готова пізніше".
Як зазначили в ЕП, вони також не отримали відповіді від НКЕК щодо того, чи володіє регулятор інформацією про готовність мобільних операторів та чи розглядає можливість продовження термінів виконання розпорядження для тих, хто не встигне виконати вимоги до 1 жовтня.
Попри мовчання з боку влади, представник одного з операторів повідомив виданню, що зараз компанії та Міністерство цифрової трансформації обговорюють методи, терміни та результати роботи щодо забезпечення автономної функціональності мобільної мережі. Фактично, галузь пояснює владі, чому певні рішення не можуть бути реалізовані у встановлені терміни.
"З Мінцифри та іншими держорганами ми завжди знаходили рішення, які задовольняють обидві сторони", – зазначає менеджер одного з операторів, переконуючи в можливості зміни чинного рішення.
Опитані ЕП учасники ринку вважають, що виконати вимогу про автономну роботу 100% БС протягом щонайменше 10 год можна "не раніше середини 2025 року".
Хто за все заплатить
Протягом великої війни компанії "Київстар", lifecell та Vodafone разом інвестували приблизно 3 млрд грн у забезпечення автономності своїх мереж. Вони оцінювали, що виконання нових вимог обійдеться кожній з них у 2-3 млрд грн.
"Ідеться про забезпечення обладнанням тисячами генераторів та десятками тисяч потужних акумуляторів. Необхідні інвестиції можуть сягати дев'ятизначних цифр – мільярдів гривень", – наголошують у Vodafone.
У "Київстарі" оцінили витрати на закупівлю обладнання $150 млн, що становить приблизно 6,3 млрд гривень.
Виникає запитання, хто покриє такі значні витрати, пишуть журналісти. У першому півріччі прибуток "Київстару" знизився на 20,1% до 4,6 млрд грн, Vodafone – на 14,8% до 1,9 млрд грн. Тільки в lifecell прибуток зріс на 7% до 1,2 млрд грн.
"Значні інвестиції в мережу поки не зачепили наших абонентів з погляду оплати послуг. Ми намагаємося втримати баланс, щоб постійно підсилювати стійкість мережі і при цьому фінансово не впливати на кінцевого споживача, але робити це дуже важко", – пояснює керівник департаменту експлуатації мобільної мережі lifecell Костянтин Сотніков.
У "Київстар" не змогли надати відповідь на питання, яким чином нова постанова НЦУ вплине на тарифи для користувачів.
"Будь-яка зміна тарифів – це вимушений крок компанії у відповідь на поточну економічну ситуацію. Звісно, виклики, які стоять перед компанією, впливають на вартість її продуктів. Мовиться не тільки про мільярдні інвестиції в енергостійкість мережі, а й про загальний рівень інфляції, вартість електроенергії, паливних матеріалів, валютні коливання та багато інших факторів", – додали в "Київстарі".
Мобільні оператори й надалі вкладатимуть кошти в мобільну мережу і 2025 року, що стане додатковим, а можливо, й основним чинником підвищення тарифів.
Що буде взимку
Мобільні оператори зазначають, що, попри активну підготовку, стабільність зв'язку залежатиме від ситуації в енергетичній системі країни, зокрема від передбачуваності відключень.
"Заходи, які ми впроваджуємо для енергонезалежності мережі, будуть ефективними лише за умови стабільних планових відключень. Ми можемо встановити батареї для забезпечення і 20 годин роботи БС, але без достатнього часу для їхньої підзарядки це не матиме сенсу", – зазначив Лутченко.
Частина БС операторів підключена до генераторів (у lifecell та "Київстар" – 17–19% станцій), що забезпечить функціонування мережі в різних ситуаціях. Однак якість наданих послуг суттєво знизиться. Відключення навіть 20% БС істотно вплине на якість зв'язку та мобільного інтернету, пише видання.
Знеструмлення в липні стали для операторів справжнім випробуванням перед зимовим сезоном.
"Аналізуючи ситуацію з електропостачанням у липні, ми розрахували, що споживачі в середньому залишалися без світла від чотирьох до шести годин на добу", – зазначає Сотніков.
Зараз більшість БС операторів зможуть працювати без електроенергії 4–6 годин. За словами колишнього голови НЕК "Укренерго" Володимира Кудрицького, відключень світла може не бути лише за умови, що взимку температура повітря становитиме плюс 5–15 градусів і не буде нових обстрілів. Проте у випадку холодної погоди відключення світла будуть, навіть якщо реалізують усі плани з ремонту об'єктів генерації.
У випадку, якщо електропостачання буде відсутнє понад шість годин, оператори зможуть надати лише основні послуги: можливість здійснити дзвінок буде доступна не всім і не з першої спроби. У таких умовах акумулятори на БС не встигатимуть повністю заряджатися.
Зменшити навантаження на БС і сприяти тривалішій роботі мереж можуть і користувачі. Ідеальний сценарій полягає в тому, щоб абоненти подбали про роботу домашнього інтернету і використовували мобільний зв'язок лише для текстових повідомлень.
Нагадаємо, ООН прогнозує, що взимку в Україні не буде світла до 18 години на добу.
Читайте також: у Запоріжжі на даху будинку встановили сонячні панелі: як енергія сонця допомагає при відключеннях світла.
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.