Фрагмент вірша, написаного захисником України своєму загиблому другові.

"…Буду стоять, буду сражаться,

Пусть лучше умру, чем попросту здаться,

Цена всему этому – слезы и боль.

Прольються те слезы с неба рекой,

Из маминых глаз и отцовской души,

Они нас ведь ждут, а мы здесь – на войне,

Но все мы вернемся когда-то домой,

Там встретит нас мама словами "Живой"…"

Автором цих рядків є боєць 36-ї окремої бригади морської піхоти Олександр Вознюк. Цей вірш він присвятив своєму товаришу Юрію Загребельному, що загинув у зоні АТО. Згодом відповідний ролик опублікувало Військове телебачення України на відеохостингу в Youtube.

Дивіться також: Український паралімпієць, що виборов "золото" у Ріо, присвятив перемогу воїнам АТО