SpaceX обмежив роботу військових комплексів Starshield, через які українські дрони отримували супутниковий зв’язок. Це спричинило проблеми з керуванням безпілотниками та, за повідомленнями українських військових і волонтерів, зірвало частину операцій. Тим часом росія потерпає від наслідків ударів по цифровій інфраструктурі: користувачі скаржаться на проблеми з "Яндекс.Диском", а кремль скликає нараду з кібербезпеки. Паралельно Сили оборони уразили дата-центр "Сбербанку" в Саратовській області. На фронті Третій армійський корпус підбив підсумки четвертого сезону операції "Вівальді".
Starlink обмежив роботу військового зв’язку
Ніч, коли українські військові зіткнулися з проблемами супутникового зв’язку. Компанія SpaceX без попереднього погодження з Міністерством оборони України обмежила роботу військових комплексів Starshield. Йдеться не про звичайний цивільний Starlink, а про військову версію супутникового зв’язку, яку використовують, зокрема, для керування безпілотниками. Унаслідок змін частина українських ударних дронів почала втрачати зв’язок під час польоту, що ускладнило виконання бойових завдань.
Спочатку повідомлялося, що обмеження стосуються безпілотників, які рухаються зі швидкістю понад 160 кілометрів на годину. Згодом волонтер та колишній радник міністра оборони Сергій Стерненко заявив, що проблеми виникають і на значно нижчих швидкостях – близько 60–70 кілометрів на годину. Радник президента України з технологічних питань Сергій Бескрестнов, відомий як "Флеш", повідомив про зірвані операції. Проблема, за його словами, стосується не лише ударів по цілях у далекому тилу, а й операцій середнього радіусу дії, відомих як мідлстрайки.
За інформацією джерел "Української правди" в Міністерстві оборони, українська сторона вже контактує з військовими підрозділами, а також представниками США та НАТО, щоб врегулювати ситуацію. Водночас обставини запровадження обмежень і їхній повний вплив на бойові операції потребують уточнення.
У Болгарії підпалили антени Starlink
На тлі проблем із супутниковим зв’язком у Болгарії сталася пожежа на наземній інфраструктурі Starlink. Поблизу Софії підпалили 11 із 17 антен супутникового зв’язку. Болгарські урядовці публічно не коментували обставини інциденту та можливих причетних до нього.
Цей випадок нагадує про попередній інцидент у Польщі, де також атакували обладнання супутникового зв’язку. Тоді польська сторона публічно заявляла про російський слід. Чи пов’язані між собою ці випадки, наразі не встановлено, однак безпека супутникової інфраструктури стає дедалі важливішою на тлі війни та залежності військових комунікацій від таких технологій.
кремль заперечує зв’язок між ударами та нарадою з кібербезпеки
У Москві тим часом із задоволенням спостерігають за потеплінням відносин із Вашингтоном і водночас намагаються применшити значення ударів по власній цифровій інфраструктурі. Речник кремля Дмитро Пєсков, коментуючи оголошене Дональдом Трампом енергетичне перемир’я, заявив, що конкретних домовленостей нібито не було, а тому Москва не вважає себе зобов’язаною їх дотримуватися.
Окремо Пєсков повідомив про майбутню нараду володимира путіна з питань кібербезпеки. За його словами, зустріч матиме системний характер і не пов’язана з ударами по дата-центрах "Яндексу". Речник кремля пояснив, що технології штучного інтелекту створюють не лише нові можливості, а й загрози, якщо держави перетворюють їх на інструмент протистояння.
"Це набагато більш системна нарада. Вона не пов’язана з цими поодинокими атаками. Технології штучного інтелекту несуть багато добра, але водночас спроби цілого ряду держав перетворити їх на зброю – так звана "веапонізація" штучного інтелекту – приховують у собі загрози для цілих секторів економіки будь-якої країни", – заявив Пєсков.
Утім, проблеми російських цифрових сервісів уже відчувають звичайні користувачі. У соцмережах росіяни скаржаться, що не можуть завантажити відео та інші файли на "Яндекс.Диск", а також побоюються втратити доступ до особистих архівів. Деякі користувачі поширюють припущення, що повноцінне відновлення сервісу може затягнутися на роки, хоча ці прогнози не підтверджені.
"Я щойно зайшла на свій акаунт, щоб перевірити, чи все там гаразд, і зрозуміла, що відео не завантажується. Я прочитала інформацію про те, що проблеми зі сховищем можуть не вирішити аж до 2028 року. Не знаю, наскільки це правда, але від однієї лише думки стає страшно", – скаржиться одна з користувачок.
Інша росіянка емоційно розповідає, що в її сховищі зберігалися матеріали за всі 42 роки життя. Тепер вона разом з іншими користувачами намагається завантажити свої файли, але сервіс не працює належним чином. Для російської аудиторії, яка звикла покладатися на місцеві цифрові платформи, проблеми з доступом до особистих даних стали ще одним нагадуванням про вразливість централізованих сервісів.
Під ударом – дата-центр "Сбербанку"
За повідомленнями, протягом тижня Сили оборони України уразили чотири дата-центри, три з яких пов’язують із "Яндексом". У ніч проти 14 жовтня ціллю став дата-центр "Сбербанку" в Балакові Саратовської області. За наявними даними, це масштабний об’єкт площею близько 55 тисяч квадратних метрів, розрахований на розміщення до 120 тисяч серверів. Вартість проєкту оцінювали приблизно в $1,4 млрд, а повністю завершити його планували до 2030 року.
Інформація про масштаби пошкоджень і вплив атаки на роботу банківських сервісів потребує підтвердження. Водночас OSINT-спільноти повідомляли, що під час атаки в Балакові під удар міг потрапити й місцевий металургійний завод. Наскільки серйозних збитків зазнали ці об’єкти, наразі невідомо.
Удари по дата-центрах можуть створювати проблеми не лише для зберігання інформації, а й для роботи цифрових платформ, обробки даних та фінансових сервісів. Для росії, яка активно розвивала власну цифрову інфраструктуру, такі об’єкти мають стратегічне значення. Водночас конкретні наслідки кожної атаки залежать від характеру пошкоджень і можливостей резервування систем.
"Вівальді": 277 квадратних кілометрів і 16 звільнених населених пунктів
Поки російські користувачі намагаються повернути доступ до своїх цифрових архівів, на фронті триває боротьба за українську територію. У Третьому армійському корпусі повідомили про завершення четвертого сезону операції "Вівальді". За даними підрозділу, українські військові звільнили 277 квадратних кілометрів території та 16 населених пунктів. Також у корпусі заявили про близько восьми тисяч російських військових, ліквідованих упродовж операції.
Командир Третього армійського корпусу Андрій Білецький наголосив, що проведені дії дозволили зірвати плани російського командування на кількох важливих напрямках. Зокрема, українські сили не дали противнику охопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію з флангів, зберегли контроль над трасою Харків – Слов’янськ і не дозволили перерізати ключову логістичну артерію українського угруповання на Донбасі.
"Ми не дали захопити Слов’янсько-Краматорську агломерацію з флангів і затиснути її в кліщі. Захистили трасу Харків – Слов’янськ і не дали противнику перерізати ключову логістичну артерію нашого угруповання на Донбасі. Ми зірвали наступ угруповання "Запад" і змусили його перекинути частину підрозділів 1-ї танкової армії, що послабило тиск на Куп’янськ-Вузловий", – заявив Білецький.
За його словами, російський план захопити Донеччину та Луганщину в осяжній перспективі не буде реалізований. Командир також натякнув, що завершення четвертого сезону "Вівальді" не означає завершення наступальних дій.
"Чотири сезони "Вівальді" завершилися. Але музика українського наступу лунає. Продовження буде? Ну, як мінімум, Вагнер з Бахом є", – підсумував Білецький.
росія продовжує погрожувати Заходу й говорити про економічне зближення зі США, але водночас стикається з наслідками ударів по військових і цифрових об’єктах. Проблеми Starlink оголили залежність українських військових операцій від супутникового зв’язку, а атаки на російські дата-центри продемонстрували вразливість інфраструктури, на якій тримається значна частина цифрового життя країни-агресорки. На фронті ж українські сили заявляють про результати операції «Вівальді» та натякають на продовження боротьби за звільнення територій.
Олексій Пасак, "5 канал"
Нагадаємо, що 14 жовтня військові російської федерації завдали комбінованого удару балістичними ракетами по критичній та енергетичній інфраструктурі столиці й низки регіонів України. За словами глави уряду, головними цілями ворожих ракет стали генерувальні та розподільчі потужності енергосистеми в Києві, Харкові та на Київщині. У столиці під вогонь потрапили всі три міські теплоелектроцентралі.
Читайте також: Погрози Трампа щодо розвідданих і часткове блокування Starlink: що відбувається навколо допомоги США
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.