Блекаути в Берліні та Празі: які висновки зробили у ЄС? І чи корисний цей досвід для України 

Підпал кабельного моста спровокував локальний блекаут в одному з районів Берліну 

Початок січня ознаменувався дуже неприємним інцидентом для німецької енергетики. У одному з районів Берліну стався локальний блекаут. Йдеться про південно-західну частину німецької столиці. 

Блекаут розпочався удосвіта о 7:13 за місцевим часом неподалік електростанції Ліхтерфельде. Там виникла пожежа на кабельному мосту через канал. Вогонь пошкодив кілька високовольтних дротів, які відповідали за електроживлення значної частини міста. 

Загалом без світла залишилися приблизно 45 400 домогосподарств і понад дві тисячі комерційних споживачів. Найбільше постраждали райони Ніколазее, Целендорф, Ванзеє та Ліхтерфельде.

"Найбільша проблема полягала у тому, що всі ці дроти для різних сервісів були сконцентровані на одному мосту. І це було легко дізнатися тому, хто розуміє технічні моменти. У Берліні є кілька таких мостів і тепер вони під наглядом відповідних служб ", – розповідає керівник відділу енергетики та клімату видання Tagesspiegel Карстен Відеманн. 

З кожною годиною криза набирала розмаху. Без світла завмерла частина міської інфраструктури. Серед постраждалих об'єктів були лікарні, будинки для людей похилого віку, школи й соціальні установи.

За масштабом і тривалістю ця аварія стала одним із найсерйозніших відключень електроенергії в Берліні з часів Другої світової війни. 

У багатьох житлових будинках припинили працювати системи опалення, оскільки насоси централізованого потребували живлення. Через зимову погоду та низькі температури відсутність тепла стала особливо небезпечною для літніх, дітей і пацієнтів медичних закладів. 

"Сховати всі дрони під землю – це набагато дорожче, це займає більше часу, це складніше для ремонтів. Це значно безпечніше, але це багато роботи ", – пояснює консультант з питань енергетики Філіпп Гайльмаєр. 

Реагуючи на надзвичайну ситуацію, влада Берліна оголосила режим надзвичайної ситуації та мобілізувала аварійні служби для допомоги постраждалим. Міський уряд координував роботу рятувальників, поліції, енергетиків і соціальних служб, а федеральна влада запропонувала підтримку. 

У постраждалих районах відкрили пункти допомоги, де люди могли зігрітися, отримати інформацію та необхідні речі. Особливу увагу приділяли пацієнтам лікарень, людям із хронічними захворюваннями та мешканцям закладів догляду. 

Морозна погода й сніг ускладнювали ремонт, через що спочатку повне відновлення електропостачання прогнозували лише на 8 січня. Однак завдяки оперативній роботі ремонтних бригад усі постраждалі споживачі знову отримали електроенергію днем раніше.

Таким чином, відключення тривало приблизно 100 годин, а його наслідки відчувалися навіть після відновлення подачі струму. 

Паралельно з відновленням електропостачання правоохоронці розпочали розслідування обставин пожежі. Спочатку поліція розглядала версію навмисного підпалу. Слідчі оглянули місце події, збирали речові докази та перевіряли можливі сліди причетних осіб. Важливою частиною розслідування став лист, у якому відповідальність за напад взяло на себе угруповання Vulkangruppe. 

Причиною блекауту стало зумисний підпал кабельного мосту, який пошкодив високовольтні лінії електропередачі в районі Ліхтерфельде. Німецька влада навіть пообіцяла винагороду за інформацію про зловмисників, що скоїли диверсію. 

Блекаут у Берліні показує, що навіть у країні з розвиненою інфраструктурою, потужними державними інституціями та значними ресурсами локальне пошкодження енергетичного об'єкта може спричинити тривале порушення нормального життя десятків тисяч людей. 

Водночас цей інцидент варто розглядати не як доказ неспроможності німецької енергосистеми, а як практичний урок: захист критичної інфраструктури має охоплювати фізичну безпеку об'єктів, резервування електропостачання, протидію диверсіям і готовність суспільства до тривалих відключень.

Німеччина мудрує над захистом енергетики, але заховати під землю усе неможливо

Січневий інцидент був далеко не першим у Берліні. Подібне вже траплялося. Скажімо, у вересні 2025 року частина німецької столиці вже занурювалася у темряву. Йшлося про понад 50 тисяч споживачів. Причиною інциденту стало займання двох опор високовольтних ліній, пожежу гасили понад годину. Правоохоронці розслідували головну версію інциденту – диверсію. 

"Це була терористична атака. Відновлення зайняло три дні і упродовж цього часу у районі не було електроенергії взагалі. Було кілька місць з електроживленням, де працювали генератори. Більшість будинків були без світла. За виключенням тих, що були обладнані сонячними панелями. Це був дуже сонячний вересень", – каже директорка Інституту Рейнера Лемуана Крістіне Кюнель. 

У профспілці державних службовців DBB Німеччини побоюються, що проблеми з електропостачання можуть стати частішими. Там розкритикували реагування влади на інциденти, що траплялися. Назвали дії занадто повільними. 

Існує ризик, що саботажі на енергетиці Німеччини потенційно можуть набрати більших обертів. Однак цьому можуть запобігти правоохоронці та спецслужби, і вдалих прикладів чимало. На початку вересня у федеральній землі Бранденбург, неподалік однієї з найбільших у країні електростанцій, знайшли вибухівку. З ладу вийшов енергоблок потужністю пів гігавата. Федеральний міністр інфраструктури Роберт Крумбах назвав цей інцидент терористичним актом.

Через день вже біля Кельну виявили спеціальні пускові установки, з яких могли уражати лінії електропередач.

4 вересня у Північний Рейн Вестфалії сталася диверсія на електропідстанції. А вже 7 вересня спецслужби виявили понад два десятки саморобних вибухових пристроїв біля підстанції неподалік Герліца.

Дедалі частіше в німецької влади посилюється розуміння, що енергетику країни потрібно захищати. Однак наразі важко оцінити, чи розробила країна якусь конкретну загальну стратегію. Очевидно, що впливає на цей процес і політична хитавиця. Чинна коаліція стрімко втрачає підтримку виборців, натомість ультраправі сили набирають обертів.

Аварія на найпотужнішій лінії електропередач у Чехії 

4 липня 2025 року, Прага: на вулиці комфортна літня погода, іноді небо вкривається хмарами. Європейська столиця метушиться у розпал дня. Але вже за декілька хвилин місто практично застигає.

У Празі зникає світло: магазини зачиняються, а електротранспорт зупиняється. У перші хвилини блекауту в повітрі витає повне нерозуміння, що ж таке трапилося. 

Правобережжя Праги залишилося без світла, місцевий аеропорт аварія не зачепила. Згодом стає зрозуміло, що інцидент вдарив не лише по чеській столиці. Загалом мова про населені пункти одразу в чотирьох регіонах. 

Між кількома великими містами зупинилося і залізничне сполучення. Екстрено довелося реагувати місцевій медичній системі. Внаслідок локального блекауту лікарні термінового перейшли на дизельні генератори. До болю знайоме явище для українців, однак дуже несподівана подія для чехів, що мешкають у мирній країні. 

Версій стосовно причин локального блекауту було кілька. Однак зрештою одну із них підтвердили. Масове знеструмлення спричинила аварія на найпотужнішній лінії електропередач Чехії. Мова про Vedení V411, повідомила компанія-оператор енергомережі країни Česká elektroenergetická přenosová soustava. 

Загалом локальний блекаут мав вимір приблизно у понад 2 ГВт електроенергії, що дорівнює потужності двох великих атомних блоків. 

"Велика проблема полягає у тому, що ми не маємо власних джерел енергії. Ми повинні отримувати її ззовні. Це була стратегія ще за комуністичного режиму: мати двадцять великих станцій. Місто зараз має лише три великих з'єднання з мережею країни", – пояснює голова Комітету з питань енергетики Праги Ян Хабр. 

Згодом компанія Česká elektroenergetická přenosová soustava оприлюднила фото з місця інциденту. На світлині можна розгреліти поле з пшеницею, лінії електропередач та розірваний дріт, що впав на землю. Саме він і став причиною масштабного локального блекауту. 

Джерело проблеми встановили, однак розслідування інциденту не припинилося. У перший тиждень після знеструмлення уряд не міг дати відповіді на важливе запитання: що ж спровокувало обривання на ЛЕПі?

З 2024 по 2025 рік на лінії електропередачі V411 вже фіксували кілька технічних інцидентів, щоправда таких масштабних наслідків вони не мали. 

"Блекаут зачепив приблизно понад мільйон споживачів у Празі та довкола, регіони на півночі", – розповідає директор офісу в Чехії та Словаччині Агенції економічного розвитку Німеччини Геріт Шульце. 

Збіг відносно рутинних факторів, що спричинив серйозну кризу 

Розслідування причин блекауту тривало практично до зими 2025 року. Зрештою експертна комісія винесла вердикт: до знеструмлення призвели кілька подій, що не були поміж собою пов'язаними. 

• Перший фактор – фізичне обривання дротів на високовольтній лінії електропередач. Сталося воно через неякісний ремонт, що провели роком раніше. 
• Другий фактор – у північно-західних регіонах країни з балансу генерації випало майже 500 МВт, що й стало додатковим каталізатором кризи. 
• Третій фактор – до перших двох причин додався ще й доволі високий рівень денного споживання електроенергії. 

"Одна із вугільних електростанцій зупинилася. Згодом певні СЕС також не зреагували, як вони мали. Це був такий певний ланцюжок подій, але головна причина полягала саме у порваному кабелі на ЛЕП", – каже виконавчий директор Асоціації сонячної енергетики Чехії Ян Крчмар. 

Комісія також уважно вивчила дії енергетиків Чехії. Для реагування на проблему в них було менше 10 хвилин. Спеціалісти ухвалили рішення вимкнути ще одну ЛЕП, що вберегло країну від масштабніших наслідків. Правильність таких кроків підтвердили фахівці Європейської мережі системних операторів передачі електроенергії ENTSO-E, до якої входять чотири десятки країн. 

"Це все ж не був тотальний блекаут, як у Іспанії. Це були локальні знеструмлення. Головний висновок – це технічна проблема у системі передавання електроенергії. Ну і далі це ескалювалося", – каже доктор наук (Чеський технічний університет) Петр Вольф. 

У історії з блекаутом в Чехії можна зробити важливий висновок: в енергетиці важливо запобігати накопиченню ризиків, навіть якщо на перший погляд вони мають дуже дрібний вигляд.

Енергетична безпека залежить не лише від обсягів генерації, а й від цілісності всієї системи. Навіть за наявності потужних електростанцій пошкодження одного критично важливого елемента мережі може спричинити масштабні перебої з електропостачанням.

Незначна на перший погляд несправність здатна запустити масштабну кризу. Приклад Чехії демонструє, як обрив одного дроту за певного збігу обставин може призвести до відключення цілих регіонів і порушення звичного життя мільйонів людей.

Однак у випадку з чеським інцидентом дрібні аварії не можна розглядати ізольовано одна від одної. Попередні технічні інциденти, неякісний ремонт, втрата частини генерації та високе споживання можуть накопичувати ризики, доки система не опиниться на межі стійкості.

Критична інфраструктура потребує постійного технічного контролю. Для України регулярні перевірки високовольтних ліній, підстанцій, трансформаторів і систем захисту є невіддільною частиною енергетичної безпеки, особливо в умовах війни.

Швидкість і правильність рішень диспетчерів можуть визначити масштаб наслідків. Чеський випадок демонструє, що в умовах обмеженого часу професійні дії енергетиків здатні запобігти значно серйознішому розвитку аварії. Іноді контрольоване обмеження роботи мережі є способом уникнути масштабнішого блекауту. 

Цей матеріал створено у співпраці з журналістською мережею n-ost у межах проєкту Reporting Resilient Cities за підтримки Сенату Берліна.