Півтора мільйона заарештованих, половина з них – етнічні українці. Україна вшанувала пам'ять жертв політичних репресій. Щороку у третю неділю травня нація віддає шану закатованим, розстріляним, відправленим у заслання та замореним голодом. Все це злочини радянського тоталітарного режиму. Попри те, що цього року через воєнний стан, масові заходи не влаштовували, до заповідника "Биківнянські могили" прийшли родичі репресованих. Про кривавий слід комуністичного режиму розкаже Лідія Середюк.
Діда Василя арештували 1938 року. Він працював на залізниці, але радянська влада вирішила, що він завербований іноземною військовою організацією. Його розстріляли.
"Із Житомира його перевезли сюди в тюрму Лук'янівську, тут його розстріляли. Вирок, а потом уже виконання було написано. Розстріляли всіх", – каже родич репресованих.
Архіви матеріалів кримінальних справ, секретні документи про виконання так званого вироку тримає у руках нащадок розстріляного українця. У День пам'яті жертв політичних репресій він разом із сином прийшов до місця, де радянські злочинці таємно ховали тіла закатованих. Уже за часів Незалежної України тут меморіал "Биківнянські могили".
Саме у Биківнянському лісі – найбільше в Україні місце поховання жертв політичних репресій. Раніше це був об'єкт спеціального призначення НКВС і в 30-40-х роках тут масово хоронили розстріляних та закатованих радянським тоталітарним режимом.
"За підрахунками істориків, у "Биківнянському лісі" може покоїтися від 20 тисяч до 100 тисяч репресованих. Підрахунки ускладнюються тим, що архівні справи репресованих, акти, протоколи не всі зберігаються у Києві і навіть не всі зберігаються в Україні. Частина зберігається у москві, куди доступу для дослідників немає. На сьогодні на стінах пам'яті вибито 18,5 тисяч прізвищ. Безумовно, це далеко не всі. Попри ці вибиті прізвища, ми ще знайшли зо 4 тисяч прізвищ", – пояснює заступниця директора з наукової роботи національного заповідника "Биківнянські могили" Тетяна Шептицька.
Але це не єдина братська могила жертв комуністичного терору. У різних куточках Україні – десятки місць масових поховань, переважно жертв "великого терору" у 30-х роках, адже саме у той період репресованих було найбільше. Радянська влада ретельно приховувала ці факти, так само як і місця поховання. У родині Тетяни – семеро закатованих. Жінка й досі не знає про місця їхніх поховань, але каже: "Биківнянські могили" для неї – символ безневинно вбитих людей радянським режимом. Тому щороку вшановує пам'ять своїх предків тут.
"Прийшла вшанувати пам'ять мого діда – Гаврильчука Данила Даниловича, якого 37 року забрали 37-літнім. У нього була семирічна дочка – моя мама, її забрали в дитячий будинок, а бабусю – його дружину, забрали в концтабір для "жон-врагов народа". Бабуся відбула строк 6 років, розстріляли", – розповідає Тетяна.
Історію членів своєї родини жінка ретельно дослідила, так само як і документи про безпідставні обвинувачення НКВДистів стосовно них. Чоловіки були розстріляні, а жінки пройшли радянські концтабори.
"І моя бабуся каже: її так мучили і казали, признайся хоч в чомусь. Дамо строк – виживеш. А так заб'ємо до смерті", – згадує пані Тетяна.
Винищували українців та людей інших національностей, що мешкали в Україні, за абсолютно надуманими обвинуваченнями. Найжорстокіше розправлялися саме з тими, хто не погоджувався із більшовицькою ідеологією та мав проукраїнські погляди. Яскравий приклад цьому – розстріляний український священник на Київщині. Про це розповів його правнук.
"Був такий за Україну. І за що його розстріляли, за те, що співав "Ще не вмерла Україна" 37 року", – зауважує родич репресованого В'ячеслав.
Розстріл невинних, тюрма без суду, каторга, депортація, примусове перебування у психіатричних закладах, – все це методи більшовицько-комуністичного режиму. Але нащадки тодішніх катів СРСР продовжують ці злодіяння уже у 21-му столітті, на окупованих територіях під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. І стерти сліди своїх воєнних злочинів також намагаються, ховаючи замордованих у братські могили.
"Ми відносимося сьогодні до всіх, кого карає російський режим на окупованих територіях, всіх, хто намагається бути українськими громадянами. Навіть після окупації саме на них спрямовані репресії російського режиму і їх ми вважаємо також політв'язнями", – наголошує громадський діяч, дисидент Йосиф Зісельс.
Нині, як і сотню років тому, ворог знову вдається до терору. Українці пам'ятають трагічні події минулого і нині вже у боротьбі душать тоталітарний режим путінської росії.
Лідія Середюк та Олексій Іванченков, "5 канал"
Нагадаємо, в Україні відзначали День пам'яті людей, які рятували євреїв під час Другої світової – праведників народів світу.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
