Смерть школярів на фізкультурі: у чому причини, хто відповідальний за ці трагедії та як змінити ситуацію

Швидка допомога дітям 5 канал / Час. Підсумки тижня
В ідеалі проблему мали б вирішувати у Міносвіти. Там "Підсумкам тижня" телефоном повідомили, що до закінчення всіх перевірок та медекспертиз щодо смертей школярів жодних дій не вживатимуть

Шокуюча звістка з Полтавщини. На уроці фізкультури померла 10-річна дівчинка. Їй раптово стало зле, школярка знепритомніла, і врятувати її не змогли. Ще одна трагедія з дитячого табору під Києвом. Там раптово помер 12-річний хлопчик. Його теж не змогли врятувати медики. Причини смерті дітей з'ясовують правоохоронці.

"Підсумки тижня" теж вирішили зрозуміти, чому трапляються такі моторошні трагедії. Особливо на уроках фізкультури таке стається часто. Виявляється, діти інколи просто не готові до шкільних фізичних навантажень. І лише 60% учнів виконують ті нормативи, які їм пропонує шкільна програма. Зрозуміло, що діти через звичку жити з гаджетами у руці, стали менш рухливими, але чи достатньо вчителі заохочують учнів до занять фізкультурою. Чи відповідають шкільні програми стану здоров'я дітей і чи готові чиновники змінювати правила, щоб не нашкодити дітям і вберегти їх – кореспондент "5 каналу" Юрій Пугач розбирався для "Підсумків тижня".

Щонайменше 4 таких випадки за місяць, 2 з них – лише протягом цього тижня. Діти помирають від фізичних навантажень у школах і таборах. Статистика жахає не менше, ніж обставини, за яких це відбувається. 

15 вересня 2021 року в Полтавському ліцеї посеред уроку фізкультури 10-річна школярка знепритомніла.

Валерій Білоха, вчитель фізкультури ліцею № 33, розповідає: "Дитина не реагувала на звернення і на дотики. Одразу викликали медика, я почав відпрацьовувати елементи штучного дихання і непрямого масажу".

Дівчинку забрала "швидка". Майже годину лікарі намагалися її врятувати, та марно.

Олена Ананевич, виконувачка обов'язків медичного директора дитячої міської клінічної лікарні, говорить: "Усе можливе робили для того, щоб повернути її до життя. Але, на жаль, зафіксували біологічну смерть".

Проблем зі здоров'ям дівчинка не мала і займалася фізкультурою разом з усіма однокласниками. Тож правоохоронці поки що розслідують справу за статтею "Умисне вбивство".

За парканом у столичній Пущі-Водиці табір "Артек". Саме тут раптово помер 12-річний Павло Теровець. Ще 9 вересня хлопчик поскаржився на самопочуття. На 2 дні його помістили у медцентр. 12 вересня під наглядом медиків Павло втратив свідомість і більше до тями не прийшов.

Павло Теровець
Павло ТеровецьFacebook / Ігор Теровець

Сергій Коник, заступник генерального директора Міжнародного дитячого центру "Артек" говорить: "Одразу почали робити штучне дихання, викликали швидку допомогу. Вже вони почали робити всі ці речі, але, на превеликий жаль, не вдалося".

Сусіди та друзі родини не можуть повірити у раптову смерть Павла. Кажуть, хлопчик їхав до табору цілком здоровим.

Сусідка Надія Жук розповідає: "Днів може за 10 я його бачила - нормальний, здоровий. Кажуть, що у нього серце - віриться важко".

Слідство у цій справі триває і досі. Поки що її кваліфікують за статтею 115 з позначкою "природна смерть".

А це вже Запорізька область. Наприкінці серпня трагічна ситуація сталася і в одному з місцевих дитячих таборів. 12-річний Тимофій Дегальцев впав у кому під час уроку фізкультури. Хлопчика привели до тями, та за кілька днів у нього зупинилося серце. Вдруге врятувати дитину вже не змогли.

Тимофій Дегальцев
Тимофій Дегальцев5 канал / Час. Підсумки тижня

Злата Некрасова, заступниця голови Запорізької ОДА, каже: "Тимофій нас покинув. 50 хвилин проводили реанімаційні заходи, але сердечко так і не застукало. Боляче".

Ще раніше у Запоріжжі так само помер 11-класник. Дві ці раптові і жахливі смерті сталися в одному місті. То в чому проблема? Науковці переконують, саме стан довкілля у промисловому Запоріжжі і призводить до дитячих смертей. І все, виявляється, починається ще з вагітності.

Андрій Каменчик, доцент кафедри госпітальної педіатрії Запорізького державного медичного університету, розповідає: "Це стосується вагітних жінок, і вони мають проблеми з вагітністю, з виношуванням. І потім патології у дітей: вроджені вади серця, вроджені вади нервової системи".

Та вітчизняна медицина каже: навіть із такими патологіями можна жити повноцінно. Потрібно лише тренуватися. І ось тут до дискусії долучаються вже викладачі фізкультури. Кажуть, дітей вбивають і калічать нормативи та програма фізпідготовки, які діють у країні.

Завідувач кафедри фізичної культури одного зі столичних вишів, а раніше голова профільного комітету Міносвіти запевняє: нормативи для школярів щороку занижують.

"Нормативи підтягування знижені у 3 рази, у 7 разів. Човниковий біг теж. І інші нормативи на швидкість, на витривалість", констатує В'ячеслав Гамов, голова Комітету з фізичного виховання та спорту МОН України (2006-2012).

Урок фізкультури
Урок фізкультури5 канал / Час. Підсумки тижня

Та виконати навіть такі вправи можуть лише 60 % учнів, каже колишній чиновник. А ще нарікає на недбалість лікарів під час щорічного огляду стану здоров'я дітей.

Гамов говорить: "Виписали "горло болить, температура нормальна" все. І пішов. А дитина є важкохвора".

Проблему фізичного здоров'я дітей в Україні потрібно вирішувати конкретними змінами, переконані вже не чиновники, а вітчизняні селебрітіз. Навчальна система, кажуть, застаріла і дітям просто нецікаво на уроках фізкультури. Шоумен Олександр Педан навіть заснував громадську організацію JuniorZ, і разом з іншими активістами взявся "прокачувати" фізкультуру в школах.

Команда почала тренувати вчителів, допомагати навчальним закладам необхідним спорядженням та впроваджувати нові і незвичні види спорту з екзотичними назвами – чирлідинг, петанк, хортинг, флорбол та багато інших. 

Шоумен Олександр Педан переконаний: програма уроків фізкультури свого часу була орієнтована на олімпійські здобутки. Нині – біг, стрибки, козли та колоди – це те, чого бояться навіть самі вчителі фізкультури. Бо такі знаряддя травматичні. Тож підходи, каже, потрібно змінювати.

Телеведучий каже: "Ми із активними вчителями фізкультури відзняли комплекси вправ, відзняли їх в онлайн уроки і викладаємо на YouTube-каналі".

Уроки фізкультури
Уроки фізкультури5 канал / Час. Підсумки тижня

Але поява навіть таких помічних прикладів тренування ситуацію не рятують. Бо вчителі користуються нею неохоче. Є лише поодинокі випадки. В ідеалі проблему мали б вирішувати у Міносвіти. Та чи є такі наміри у чиновників – невідомо. На письмовий запит "Підсумків тижня" у відомстві не відповіли. А телефоном повідомили: до закінчення всіх перевірок та медекспертиз щодо смертей школярів жодних дій не вживатимуть. Тож поки що розвиток фізичних можливостей дітей лягає на плечі вчителів, небайдужих лідерів думок та насамперед батьків.

В'ячеслав Гамов каже: "Залежить у першу чергу від батьків, від суспільства. Оце основний фактор. І ті всі випадки, які відбувалися, я їх ретельно аналізував, вони якраз відбувалися із-за недбалості батьків".

Це Кіра Макогоненко, або "Рожева пантера", як її називають фани, або ж "Вундеркінд боксу", як кажуть судді на змаганнях. 13-річна харків'янка – чемпіонка України з боксу серед юніорів. А наприкінці серпня вона виборола "золото" на чемпіонаті Європи. Тренує Кіру її тато.

Кіра Макогоненко
Кіра Макогоненко5 канал / Час. Підсумки тижня

"Із народження, з перших днів свого життя вона займається спортом. Єдине, що боксом вона займається з 8 років. Хотіла дружина моя, щоб вона займалася боксом, вмовляла, що вона буде чемпіонкою. Вона якось прийшла на тренування, спробувала, їй сподобалося і зараз робимо те, що робимо", – розповідає Артем Макогоненко, тато Кірі і тренер Із рукопашного бою.

Кіра Макогоненко каже: "Побачила це і захотіла тренуватися і сказала йому: "Все, я буду тренуватися цим видом спорту і присвячу все життя цього виду спорту".

А на запитання, чому саме бокс? - дівчина відповіла твердо: "Це найкращий вид спорту для мене і кожна дівчинка має право займатися тим видом спорту, яким вона захоче. Це не важливо бокс, єдиноборства чи щось таке".

Кіра Макогоненко
Кіра Макогоненко5 канал / Час. Підсумки тижня

Батько Кіри переконаний: у школах дітей фізично майже не виховують. А нормативи та загалом програму фізкультури він вважає аж надто номінальними. 

Тато Кіри говорить: "Вона є, але її ніби й нема. Вона є, але ніхто там нічого не робить. Ну прийшов і прийшов, молодець. Наша освіта в Україні залежить від батьків. Якщо батьки займаються дитиною, то буде результат".

Однак крім батьків, дітьми повинна займатися  ще й держава. Причому комплексно. Це має бути сучасна програма фізпідготовки, помножена на збалансоване харчування школярів і умови для всебічного розвитку. Та скільки ще таких трагічних випадків має статися у вітчизняних навчальних закладах, аби чиновники нарешті почали вирішувати очевидну проблему… Питання залишається відкритим.

Юрій Пугач, Павло Тихоненко, Денис Розенков та Дмитро Дубіна, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Військові кораблі – в обмін на пепсі-колу: як керівники СРСР дерибанили власну державу
Наступний матеріал
Справжня історія Росії: чому міф про Москву як "третій Рим" вперше з’явився у посланні "про мужоложеcтво"
Loading...