Скрипка Страдіварі, наркотики та бурштин: що та в яких неймовірних місцях намагаються провезти контрабандисти через кордон

Голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал розповів, куди порушники ховають наркотики, як ловлять нелегалів та як посилюватимуть бойові можливості підрозділів

В якому стані охорона державного кордону України, та чи є загрози національній безпеці нашої держави? Які результати запровадження безвізу з ЄС? Як працює система біометричного контролю? На чому впродовж року була зосереджена увага командування? Чи продовжуються реформи і в чому вони полягають? 

На всі ці та багато інших запитань в ефірі програми "Час: Online" відповів голова Державної прикордонної служби України Петро Цигикал. 

– Торгівля людьми: скільком випадкам вдалося запобігти та скільки життів врятувати?

Торгівля людьми – це дуже тяжкий злочин, за яким проводять комплекс оперативно-розшукових і превентивних заходів. Якщо говорити про результати, то за 2017 рік ми викрили 25 каналів торгівлі людьми. Це стосується вивозу жінок для сексуальної експлуатації, вивезення з метою трудового рабства. За результатами спільної операції ДПСУ з литовськими і польськими правоохоронними органами практично всіх організаторів цих каналів затримали та засудили, українців повернули на територію України. 

– Контрабанда:  що намагаються перевезти та на чому попадаються контрабандисти? 

У 2012 році стаття 201 Кримінального кодексу України, що стосується блоку економічної контрабанди, була декриміналізована, і на сьогодні під цю статтю потрапляє тільки переміщення через державний кордон зброї, вибухівки, культурних, історичних цінностей. Що стосується незаконного перевезення вантажів, то це вже адміністративна відповідальність, що є великою проблемою. Деяких контрабандистів, які незаконно переміщують через кордон товари, – найбільше це цигарки, продукти харчування, бурштин – ми затримуємо по 20-30 разів на рік. Товари вилучаємо, але до кримінальної відповідальності притягнути не можемо. 

– Які предмети старовини, що мають історичну цінність, намагалися вивезти?

В основному це стосується ікон та картин. У 2017 році було менше таких затримань, а в 2016 році – була гучна операція – 17 картин на суму більшяк 20 млн євро повернули до Італії. Цього року виявляли ікони, медалі, статуетки, палаші, серед цікавого – старовинна скрипка 857 року, а також скрипка Страдіварі 730 року. 

– Якими методами все це перевозять? 

Смішні випадки більше стосуються наркотичних засобів: у буханці хліба, в колесі, в курячій тушці, в конструкції автомобіля. Що стосується наркотиків, то спостерігаємо збільшення обсягів: у 2017 році ми затримали приблизно 900 кг наркотиків, що вчетверо більше, ніж у 2016 році. 

– Яка тенденція в незаконній міграції?  

У 2017 році виявлено 3000 випадків та 3800 мігрантів. Ця проблема аналогічна контрабанді – тому що покарання також було декриміналізоване: стаття 331 Кримінального кодексу України стала 204 статтею Кодексу України про адміністративні правопорушення. До речі, Міхеіл Саакашвілі за незаконний перетин кордону був притягнутий до адміністративної відповідальності, з виплатою штрафу 3400 гривень. Саме тому з нелегальною міграцією важко боротися.

– Чи планується посилювати покарання за такі злочини?

Ми підготували та надіслали до комітетів Верховної Ради України матеріали для реєстрації законопроектів стосовно повернення 331 статті – незаконне перетинання кордону, та 201 статті – контрабанда. Зараз чекаємо рішення щодо них. Також направили ще один проект закону, який підвищує штрафи удвічі, законопроект пройшов перше читання, але з 2016 року не підписаний.

– З яких країн найбільше відбувається незаконна міграція?

У списку країн міграційного ризику – 70 країн, зокрема і Російська Федерація. В основному, це Алжир, Індія, Афганістан, В'єтнам. З Росії було 560 осіб, це 12% від всього потоку. Порушники, як правило, потрапляють до Москви каналами легального в'їзду, а потім уже незаконним шляхом намагаються потрапити на територію України. Ми проводимо велику роботу, аби стримати нелегальну міграцію, зокрема і на російській ділянці, і на лінії розмежування: інженерне облаштування, посилення щільності персоналу тощо.

– На скільки збільшилася кількість українців, які перетинають кордон, після запровадження безвізу?

Порівняно з попереднім періодом ми спостерігаємо збільшення приблизно на 17% Велике навантаження було у перші місяці. Однак у 2018 році ми бачимо зменшення потоку людей, порівняно з аналогічним періодом минулого року, коли ще не було безвізу. 

За останній місяць кількість українців-безвізників зменшилася на 15%, і становить майже 29 тис. осіб.
Це втричі менше порівняно з першими 30-ма днями лібералізації візового режиму (майже 100 тис. наших співвітчизників).

– Скільки осіб не пропустили і які основні причини відмов у виїзді з України?

Масових непропусків суміжною стороною не спостерігається, а кількість відмов залишається незначною. Лише 0,2% від загальної кількості таких подорожувальників (10 тис.). Загалом, за попередніми підрахунками, відмову на в’їзд у країни ЄС отримали понад 60 осіб. Основна причина – непідтвердження мети, відсутність фінансового забезпечення та порушення термінів перебування. Євросоюз однаково ставиться до наших громадян, як до інших країн.

– Чи активізувалася співпраця з країнами ЄС після запровадження безвізу?

ДПСУ проводить дуже багато спільних операцій, спільних програм, зокрема, для посилення безпеки на кордоні. Ми запроваджуємо спільний контроль (десять пунктів пропуску), що прискорює процедуру, якість, знімає корупційну складову. Також, у зв’язку з недостатньою кількістю персоналу, проводимо спільне патрулювання. 

– Які пункти пропуску найбільш перевантажені і чому?

В основному, це польська ділянка – основний напрямок, через який іде вантажопотік товарів. Проте проблеми є і в роботі польської сторони. За вчорашню добу на в'їзд в Україну була черга приблизно в 700 транспортних засобів.

– Як давно почалася проблема таких великих черг?

Поляки проводять планову роботу з виявлення незаконного переміщення товарів, також вони посилили еміграційну політику. Тому терміни на проведення таких прикордонно-митних процедур збільшилися. Але ми ведемо переговори, щоб локалізувати цю ситуацію.

– Від 1 січня на кордоні з Росією запрацювала система біометричного контролю. Які на сьогодні результати ії роботи?

ДПСУ в цьому разі є чемпіоном: тоді як європейські країни вводили системи біометричного контролю протягом трьох-п'яти років, ми це зробили приблизно за три-чотири місяці. Встановили новітні системи: сканери американського виробництва, французьке програмне забезпечення.

– Чи можна сказати, що стало безпечніше, та де плануєте далі встановлювати систему?

Перевірку біометрики проводять на 157 пунктах пропуску, прекрита вся ділянка державного кордону. Вже перевірили 84 тис. іноземців, з них 63 тис. – громадяни РФ. Люди з розумінням ставляться до цього. 

– Які проблеми існують на пунктах пропуску з ОРДЛО та Кримом? Які пункти найбільш завантажені?

Оскільки це окупована частина України, то за облаштування пунктів в'їзду-виїзду відповідають військово-цивільні адміністрації. Проблема в тому, що наразі немає механізму фінансування для обладнання таких пунктів, бо це не закладено в бюджеті. Зараз це питання врегульовують на законодавчому рівні. Друга проблематика – збільшення кількості пунктів вїзду-виїзду через лінію розмежування, але це також не залежать від нас.

– Які реформи планують на 2018 рік, та на що командування звертає увагу?

На 2018 рік бюджет Державної прикордонної служби України збільшено на 25%. На сьогодні це дев'ять мільярдів гривень. Ми сподіваємося, що зможемо збільшити кількість підрозділів на державному кордоні, які стануть ще більш ефективними. Бо зараз відділ прикордонної служби обслуговує від 80 до 120 км кордону, і в умовах недостатнього забезпечення паливом і технікою, контролювати таку ділянку важко.

Друге питання: враховуючи гібридну війну з РФ, будемо нарощувати бойові можливості підрозділів. Плануємо створити дві додаткові бойові комендатури швидкого реагування. Вже створили окреме Донецько-Луганське регіональне управління, а також Лисичанський прикордонний загін. У 2017 році побудували один катер, ще один – закладений на 2018 рік. Наразі, на озброєнні ДПСУ маємо 66 катерів, продовжуємо переобладнувати та отримуємо нову техніку, зокрема плануємо закупку вертольотів. 

Дивіться фотогалерею за темою:

Попередній матеріал
Греція, Чехія, Швейцарія: де "подорожував" Труханов перед затриманням
Наступний матеріал
"Діти, які подолали рак": неймовірний, надихаючий фотопроект "Життя починається знову"