Скільки зберігається набутий імунітет до COVID-19: унікальне дослідження українських лікарів

Коронавірус в Україні 5 канал / Час. Підсумки тижня
Протягом року українські науковці перевіряли наявність антитіл у крові тих, хто перехворів на коронавірус. У дослідженні взяли участь 60 людей

За офіційними даними, на коронавірус перехворіли вже понад 2 мільйони українців. Пандемія, яка вже півтора року тримає увесь світ у напрузі, поступово спадає. Але науковці роботу мають. Принаймні в дослідженнях – скільки тримається імунітет до COVID-19.

Останні дослідження американських вчених показали: імунітету в людей, які перехворіли, вистачить на рік. Можливо, трохи довше. Такі самі терміни наводять і наші вітчизняні науковці та лікарі.

Особливо приємно, що і наші вчені теж здатні і повинні проводити дослідження цієї хвороби. Були б гроші, українські науковці могли б і вакцину розробити, не гіршу за американську чи індійську.

Тож протягом року українські дослідники перевіряли наявність антитіл у крові тих, хто перехворів. 60 людей брали участь у цьому дослідженні. І в результаті – у 92% пацієнтів імунітет до коронавірусу зберігався рівно рік. Причому тяжкість хвороби на цей термін аж ніяк не впливає. Сергій Барбу знайшов вітчизняних науковців, які провели дослідження.

Це родина Березовських. У квітні 2020 року подружжя перехворіло на COVID-19. Спочатку температура підвищилася у Віталія. Недугу запідозрили і в Зої.

Віталій розповідає: "Зробили КТ, і в обох вийшло. Як воно там називається?"

Дружина додає: "Полісегментарна пневмонія. У мене ознаки, а в чоловіка 25% ураження легенів".

Обоє потрапили до лікарні. Там перебували чотири доби. Доліковувалися вдома.

Пані Зоя каже: "Ми потрапили до лікарні, то там вхід поліцейські з автоматами охороняли... Це справді було так. Ми потрапили ось так, ні речей, нічого в нас не було".

Коли одужали, за порадою лікаря періодично здавали аналіз на антитіла до коронавірусу. Результати здивували всю родину.

Зоя Березовська каже: "У чоловіка було високі. Майже стабільно. Може, на одну на дві одиниці падало. А у мене на три одиниці впало за рік. Але останній раз, коли я здавала, на одиничку знову піднялося. Уже навіть більше року. От 17 квітня був рік".

Зоя і Віталій Березовські
Зоя і Віталій Березовські5 канал / Час. Підсумки тижня

"Ось дуже цікаві дані з восьмого по дванадцятий місяць. Навіть у них, у кого вони вже були внизу... Ось ця червона лінія – це пороговий рівень. Вони всі стрімко злетіли догори", – розповідають українські науковці.

Імунітет до коронавірусу зберігається щонайменше рік. Таке відкриття зробили українські науковці та лікарі. Дослідження провели Євген Дубровський та Борис Донський.

Євген Дубровський та Борис Донський
Євген Дубровський та Борис Донський5 канал / Час. Підсумки тижня

Євген Дубровський, лікар-інфекціоніст, співавтор дослідження, розповідає: "Коли розпочалася пандемія, усім було цікаво, наскільки тривалий імунітет. Нас пацієнти питають, та й нам самим, лікарям, цікаво, чи будемо ми хворіти. Як довго буде наш імунітет триматися. Ми зібрали людей, – це було 60 осіб, і запропонували їм взяти участь у дослідженні". Упродовж року пацієнти, які перехворіли коронавірусом, 5 разів здавали аналіз крові на антитіла. Щоразу дані порівнювали.

Імунолог, співавтор дослідження Борис Донський, каже: "Рік тому була така побутова байка, що така дивна та унікальна коронавірусна інфекція, що по собі не залишає пам'яті. І, звичайно, це викликало цікавість, бо це неможливо. Ймовірність повторного захворювання, як тепер ми бачимо, малоймовірна. Вона є, але це радше виняток".

Яким чином імунітет зберігається так довго? Медики припускають, таке стається через повторний контакт із вірусом.

Імунолог, співавтор дослідження Борис Донський каже: "Це відбувається при будь-якому інфікуванні. Тобто, якщо ми стали імунними до вірусу, то ми унеможливлюємо симптомне зараження. Проте при потраплянні в організм вірус лише стимулює нашу імунну систему для того, щоб вона продукувала більшу кількість захисних механізмів".

Спростувати чи, навпаки, підтвердити цю теорію зможе... українська антарктична експедиція. Частина дослідників уже перехворіли на коронавірус. Перед поїздкою до Антарктиди їхню кров перевірили на антитіла проти коронавірусу. На білому материку вони перебуватимуть рік – у цілковитій ізоляції. Контакт із вірусом там неможливий. І вже після повернення їхню кров знову відправлять на аналіз.

Українська антарктична експедиція
Українська антарктична експедиція5 канал / Час. Підсумки тижня

Євген Дубровський пояснює: "Наша імунна реакція після коронавірусу залишається дуже довго. Зараз ми бачимо рік. Але це абсолютно не означає, що імунітет триває рік, він може бути більше. Який ми робимо висновок? Імунітет проти коронавірусу – він різноманітний. Не треба чіплятися до антитіл. Є ще клітинна пам’ять, є ще інші фактори. Вони всі взаємопов’язані".

Якщо у крові людини, яка перехворіла, немає антитіл, то це не означає, що вона беззахисна перед ковідом, пояснюють в Інституті епідеміології. Науковці додають: боронити організм від вірусу здатна так звана "клітинна пам’ять". Її дослідження дуже дороге, тому в Україні його науковці не проводять.

"Коли знижується рівень антитіл, то це означає, що людина вже перехворіла, білкові антитіла непотрібні. І як будь-який білок, вони мають певний термін придатності, вони руйнуються. Але залишається клітина пам’яті. Декілька клітин або хоча б одна, вона пам’ятає, що вона стикалася і мала справу з таким збудником, вона знову може запустити синтез антитіл, якщо це потрібно", – пояснює Алла Мироненко, завідувачка відділу вірусних інфекцій Інституту епідеміології Національної академії наук.

А лікарка-пульмонологиня Світлана Гук додає: "У цих дослідження йдеться про те, що є імунна пам'ять. А чи є імунітет як такий, тобто як захист від ковіду, ми не знаємо. Ми не знаємо, які мають бути рівні антитіл і яких саме антитіл. Досліджуючи антитіла – це дуже маленька шпаринка, у яку ми можемо зазирнути. Але сама по собі вона не говорить, що ця імунна відповідь є досконалою.

Досліджувати треба не лише антитіла, наголошують усі фахівці, з якими спілкувалися "Підсумки тижня". Але навіть завдяки цьому науковці здатні спрогнозувати, наприклад, у яких населених пунктах вже восени варто очікувати нового спалаху. Або працівники яких галузей хворітимуть найбільше. Утім, таке дослідження потребує солідного фінансування, а уряд грошей не дає.

Євген Дубровський говорить: "Якщо ми знаємо, що серед лікарів великих міст уже перехворіли 2\3, а ще чверть отримали щеплення, там уже не буде спалаху коронавірусу. А якщо ми знаємо, що у маленьких містечках чи селах серед працівників шкіл чи торговельних закладів там ще мало людей перехворіло, то саме там вони хворітимуть восени".

Алла Мироненко, завідувачка відділу вірусних інфекцій Інституту епідеміології НАНУ, каже: "Побачимо, що нам дасть осінь. Якщо восени не буде нічого такого супер особливого, то можна буде заспокоїтися. І повертатися всім країнам уже після березня 2022-го до того життя, до якого ми звикли".

Але аби так сталося і в Україні, владі треба прискоритися з вакцинацією, а громадянам не варто розслаблятися завчасно. COVID-19 нікуди не зник. Бездумні гуляння влітку можуть стати новими локдаунами восени.

Сергій Барбу, Сергій Клименко, Валентин Стрельцов, "Підсумки тижня"

Попередній матеріал
"З нами були люди і Бог": кулеметник АТО розповів, як відбувалося звільнення Мар'їнки у 2015-му
Наступний матеріал
Європейський тур Байдена: що обіцяють лідери G7 та чого чекати Україні
Loading...