Скандал навколо реставрованого музею Шевченка

              Національний музей Шевченка відчинив свої двері після реставрації. Проте колишнє керівництво закладу розкритикувало добудову адміністративного корпусу, а саму оновлену експозицію назвало лабіринтом для пересічного відвідувача. Бо в музеї Шевченка знайти самого Шевченка - виявилося непросто.

    Чиновники Мінкульту та музейники сходяться в так званий атріум. Дві будівлі-пам'ятки архітектури з'єднали скляним дахом. Отакий музейний розмах обійшовся кругленькою сумою. А саме 32 мільйони гривень. Екс-міністр, який курував ремонт будівлі, каже - встигли не все.

    Леонід Новохатько, екс-міністр культури: «Треба було б іще 17,6 мільйонів. Чи будуть вони, чи ні я не знаю, але реальні роботи будівельники зробили».

    За сім місяців, кажуть музейники, відреставрували фасади будинку та балкони, по ремонтували покрівлю, замінили водопровідні мережі та прибрали грибок зі стін. Уперше відвідувачі побачать оригінали картин Кобзаря. Таких більше пів сотні.

    Катерина Вариновська, завідувач методичного відділу музею: «Тепер у нас є спеціальні вітрини з клімат-контролем, і можуть всі ці роботи, ці оригінали виставлятися весь час».

    Звичайною скляною тумбою називає згадані спеціальні вітрини колишня директорка музею.

    Наталя Клименко, екс-диреткор Національного музею Тараса Шевченка: «Клімат-контроль. Повинні стояти датчики. Датчиків ви не побачите, там є тільки пластина».

    Не впізнала екс-директорка й першу залу. Експозицію, що розповідала про дитинство Кобзаря - замінили зображенням Катерини II.

    Клименко, екс-директор Національного музею Тараса Шевченка: «Чому наша експозиція починається з Катерини II? яка катeвала Україну?Це той перший, що розпинав нашу Україну, а друга доконала. То ми, що історію України починаємо з Катерини? Катерина наша мама?»

    14 років життя Тараса в картинах та історичних документах, які раніше зберігалися в шести залах, тепер - хаотично туляться в одному - обурюється музейниця. На заваді поціновувачам Кобзаря стають заблоковані двері з написом «Вихід». А насправді за ними - ліфт. З кількох кімнат колишнього музею прибрали автентичні столи. А щоби повісити портрет Євгена Гребінки - реставратори замурували вікно.

    Наталя Клименко, екс-директор Національного музею Тараса Шевченка: «Це карається законом про охорону культурної спадщини».

    Дмитро Стус, директор музею: «Цей проект був схвалений. Ми отримали відповідне погодження».

    Авторка проекту реставрації - Лариса Скорик. Вона ж - курувала проект музею Тараса в Каневі. Засилля скла свого часу там теж розкритикували.

    Лариса Скорик: «Аякже ж ! Майстер має свій почерк. У такій руїні в які був цей музей - це була стидоба. Розмови людей непрофесійних, що тут нема духу Шевченка - ну якщо дух має бути в плісняві - то він тут був».

    Міністр культури Тарасового духу теж не відчув.

    Євген Ніщук: «Хотілось би безмежного свята тут і радості від того, що музей є досконалим. Безумовно певна є штучність».

    Щоби штучності не було - дороблятимуть і перероблятимуть. Тож після річниці Тараса музейників обіцяють знову зібрати разом.

    Ганна Рибалка, Максим Петраков, «5 канал».

    Попередній матеріал
    Російського депутата і журналіста не пустили в Україну
    Наступний матеріал
    Дещиця ознайомив помічника генсека ООН з розвитком подій в Україні