6 червня 2023, 3 година ночі. У машинному відділенні окупованої Каховській ГЕС лунає вибух. Уже за кілька хвилин вода прориває дамбу і гігантський потік води з водосховища мчить униз течією Дніпра. "5 канал" і "Машина часу" розповідають вам про руйнування дамб росіянами.
Дивіться повний випуск програми:
Руйнування греблі Каховської ГЕС російськими окупантами
"Укргідроенерго" одразу заявляє – відновити греблю неможливо, наслідки непередбачувані. У зоні підтоплення – десятки міст та сіл, зокрема такі великі як Нова Каховка і Херсон.
Українська влада одразу покладає відповідальність за катастрофу на росію.
Міжнародні експерти називають руйнування греблі Каховської ГЕС та наслідки цього однією з найбільших екологічних катастроф у історії.
Однак насправді таке уже було. Як мінімум двічі. І щоразу це робила саме росія. Буцімто "заради військової необхідності" – дуже сумнівної. Не рахуючись з людськими життями – ні чужих, ні своїх.
Наприкінці листопада 1941 року передові німецькі патрулі без жодного опору доїхали до передмістя москви – хімок.
Там, за каналом імені москви, уже бовваніли башти кремля. Командував наступом експерт із взяття столиць – 29 річний гауптштурмфюрер – капітан по-нашому Фріц Клінгенберг. Попри молодість Фріц, уже встиг взяти столицю Сербії Бєлград – причому як?
Під час нацистського вторгнення в Югославію Фріц командував розвідротою мотоциклістів дивізії СС "Райх". Його підрозділ залишив далеко позаду передові частини і майже не зустрівши опору, дійшов до Дунаю. На тому березі вже виднілись околиці столиці – Белграда.
Зібраної інформації про підходи до міста вистачало, але Фріц вирішив наступати далі – доки його хтось не зупинить. Для переправи він знайшов лише невеликий човник, у який вліз сам із 6 бійцями. Після переправи човник затонув, тож відступати було нікуди.
Тому СС-івці вийшли на трасу і влаштували засідку. Незабаром затримали три машини – дві вантажівки і автобус. В усіх їхали югославські солдати, але від несподіванки вони без опору здались у полон.
Есесівці Клінгенберга накинули ворожі шинелі, рушили далі – і доїхали просто до центру ворожої столиці. Клінгенберг не вірив, що все це відбувається насправді – але вирішив не зупинятись.
Він наказав замінити югославський прапор на флагштоку центральної площі на нацистський – і йому не завадили!
Потім Клінгенберг заїхав до німецького посольства і телефоном викликав туди мера міста з начальником міського гарнізону. Коли ті прибули – заявив, що перебуває на зв'язку із німецькими військами, які вже оточили місто.
Результат був просто приголомшливим: 1300 солдатів противника і уся його столиця здались усього сімом відчайдухам-шантажистам!
Здавалося з москвою вийде точнісінько так само – на вулицях російської столиці уже почалася паніка.
Наприкінці листопада – початку грудня німецький наступ під москвою справді захлинувся. росія багато років множить міф про "героїчний подвиг 28 солдатів-панфіловців", які начебто "зупинили німецькі танки" під москвою
Якщо не панфіловці, то що ж насправді зупинило німецький наступ? Ще й таке таємне, про що досі не розповідають?
Як сталін наказав спричинити масштабну техногенну катастрофу під Москвою
Російські архіви засекречені ще як мінімум до 2050 року, але дещо звідти ми таки знайшли. Це ціла книга, написана 1942 року для радянського керівництва у штабі Західного фронту, який обороняв москву.
"Як один із засобів оперативних загороджень, на правому крилі фронту було застосовано регулювання підйому і спуску води в каналі москва-Волга і в московському морі"... "При наближенні противника були відкриті донні водоспуски, які дали водяний потік висотою до 2,5 м упродовж 50 км. Всі зусилля німців закрити водоспуски не увінчалися успіхом, адже їх підірвали. Потік води тривав близько 20 днів", – мовиться в документі.
Іншими словами, сталін наказав висадити в повітря греблі і спричинити масштабну техногенну катастрофу просто під москвою! І це у 20-градусний мороз, який іноді змінювався короткими відлигами.
Військовий ефект підриву дамби під москвою очевидний. Він дозволив сталіну зупинити дві з трьох танкових груп, які намагались оточити москву. Але питання в іншому – скільки при цьому загинуло цивільних – громадян срср?
У 1945 році радянські інженери-гідротехніки підготували доповідь, у якій ані словом не згадали про жертви серед цивільних у підмосков'ї. До неї додали карту – на якій зона затоплення виглядає як простий весняний паводок, і неприродно дивно огинає позначені населені пункти.
Просте накладення цієї схеми на реальну мапу показує, що навіть вона передбачала повне затоплення цілої низки прирічних сіл.
А нечисленні свідки описують повінь ще драматичніше. Ось що побачив полковник інженерних військ Західного Фронту Федір Савелов:
"Утворилося штучне море. Виникла непрохідна перешкода для танків і мотопіхоти. "Гітлерівці" такого не очікували. Затоплення місцевості справило на них великий моральне вплив".
Ефект від появи моря був не лише моральний, але й фізичний. Свідків із місцевих мешканців фактично не залишилось. Адже навіть ті, кого не накрило хвилею з головою і не вбило одразу – опинялись просто неба у крижаній воді, на морозі – і не мали ані найменшого шансу вижити.
Що ж – у сталіна був досвід подібних операцій – в Україні.
Підрив Дніпрогесу за вказівкою з москви й особистою згодою сталіна
Рукотворний московський потоп щось нагадує, чи не так? Адже у тому ж 1941 року аналогічна катастрофа трапилася в Україні. Підрив Дніпрогесу був одним із найбільших воєнних злочинів двадцятого століття.
радянське керівництво звично списало його на ворога. Уже після війни навіть зробили про це пропагандистський фільм.
У кадрах із цього фільму німецька хроніка з літаками Люфтваффе і в стик постановчі вибухи у воді. Понад 40 років цій брехні вірили. Аж наприкінці 80-х років вдалося відкрити правду – підрив Дніпрогесу вчинило нквс за вказівкою з москви й особистою згодою сталіна. Виконавець злочину борис епов залишив докладні спогади про те, як усе відбувалося.
"14 серпня мене викликав начальник інженерних військ генерал л. котляр і запропонував висловити свої міркування про виведення з ладу Дніпрогесу шляхом руйнування греблі.. а також наказав вилетіти вранці спеціальним літаком у Запоріжжя для підготовки руйнувань", – мовиться у спогадах бориса епова.
Підготовка зайняла два дні. У машинні зали ГЕС та в саму дамбу заклали понад 10 тонн вибухівки. Коли саме здійснювати підрив, вказівок не було.
На правому березі ще точилися бої, нижче за течією Дніпра тривав відступ двох радянських армій. Німці – попри спробу висадити десант на Хортиці, штурмувати Запоріжжя не наважувалися. І все ж, 18 серпня ввечері у греблі пролунало кілька вибухів. Крім кількох інженерів і енкавеесників, про підрив нікого не попередили. Десятки людей загинули просто на дамбі, тисячі (як цивільних, так і військових) були змиті гігантською хвилею, що ринула з прориву у греблі. Начальник політвідділу фронту генерал Запорожець, почувши про злочин, схопився за голову.
"Запорожець був старшим з офіцерського складу, але він був у панічному стані.. крім того, він був не в курсі постанови Державного комітету оборони про виведення Дніпрогесу з ладу. Тому його реакцією було "Здати зброю!".. СМЕРШ, звісно, також не знаючи про розпорядження Комітету оборони, пред'явив мені звинувачення у зраді батьківщини", – мовиться у спогадах бориса епова.
епов пробув під слідством усього 10 днів. Після цього його звільнили – за особистим наказом сталіна. Про підрив Дніпрогесу вождю доповіли буквально одразу.
"Пізно вночі я був у ЦК і доповів сталіну, що гребля Дніпрогесу підірвана. Він відповів, що своєчасно зробили і зупинили просування німців на цій ділянці фронту", – мовиться у спогадах михайла первухіна, заступника голови раднаркому срср.
Кількість жертв цієї "своєчасної" операції ніхто не рахував. Деякі історики називають цифру 100 тисяч, інші кажуть, що вона перебільшена. Очевидно, загинули усі, хто опинився на греблі, мешканці низинних районів Запоріжжя, а також військові червоної армії та цивільні, які переправлялися на лівий берег нижче за течією Дніпра. Найімовірніше усі вони потрапили у списки зниклих безвісти.
Як бачимо, у росії великий досвід підриву дамб. Міф так званої "Великої вітчизняної війни" зі слоганом "можем повторіть" давно перетворився для росіян на основний державотворчий, навіть екзистенційний. І вони повторюють. Що ж, можливо доведеться робити це і під москвою?
На росії прорвало дамбу в Оренбурзькій області
Нагадаємо, на росії лютує величезний потоп. Після прориву дамби на річці урал водою заливає місто орськ в оренбурзькій області. Відомо вже про кількох потопельників і тисячі затоплених будинків. У місті немає світла, не працює зв'язок та інтернет.
орську дамбу лихоманить ще від початку квітня. Бо вона ґрунтова і часто потерпає від сезонного водопілля. Однак місцеві чиновники невтомно переконували мешканців, що "загрози немає". Доки 4-го квітня 2024 року не оголосили режим надзвичайного стану. А вже наступного дня, близько півночі – евакуацію. Бо дамбу прорвало.
Тим часом рівень води також перевищує небезпечну позначку у понад 30 суб'єктах рф. До середини наступного тижня складна ситуація очікується майже у всіх регіонах так званої "центральної частини росії".
Як повідомляв 5.UA, через підрив росіянами Каховської ГЕС Україна вже втратила річний запас питної води.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.