Історія з України, яка спокійно може лягти в основу голлівудського шпигунського фільму. Група розслідувачів Bellingcat привідкрила залаштунки скандальної спецоперації українських спецслужб, які планували виманити з Росії й заарештувати понад 30 бійців приватної військової компанії "Вагнера". Цього розслідування чекали. Головно для того, щоби почути відповідь на запитання: то все ж таки зрив операції – це результат цілеспрямованого зливу таємної інформації з боку керівництва країни, президента Володимира Зеленського чи глави його офісу Андрія Єрмака? Але прямої відповіді розслідувачі так і не дали.
А хотілося б. Українська влада спочатку заперечувала сам факт підготовки такої операції. Потім вустами президента Зеленського називала її не нашою операцією. Але коли окремі факти почали озвучувати як українські, так і іноземні журналісти, Банковій довелося визнати: спецоперація була. Але влада вперто називає її спецзаходом, який готувався, та не відбувся. Тобто версій було купа, а відповідно, тепер у нас купа запитань.
Ще цікавий момент із розслідування, на який оглядачі звернули увагу: рівень спілкування президента зі спецслужбами. Там був момент, де розслідувачі пишуть, що Зеленський не знайшов часу, щоб зустрітися з керівникам спецслужб, які вели справу "вагнерівців". І замість радитися з головнокомандувачем, вони радилися з керівником його Офісу. Чи це нормально, коли звичайний чиновник може керувати спецслужбами? Більше цікавих деталей – у сюжеті "Підсумків тижня".
Загадкову спецоперацію, яку Банкова воліла б залишити в таємниці, нині обговорює весь світ. Українська розвідка хотіла виманити з території Російської Федерації бойовиків, причетних до війни на Донбасі. Якими були деталі зірваної "Авеню", заходилися з'ясовувати авторитетні міжнародні розслідувачі Bellingcat. У днями опублікованому матеріалі зібрали докази: розмови вербування, квитки на літак, cвітлини документів бойовиків. Їхні особисті дані українська сторона почала збирати ще 2014 року, підтверджує і тодішній секретар Радбезу Олександр Турчинов. А у 2018-му операцію санкціонував п'ятий президент Петро Порошенко.
"Уже у 18-му році дійсно була зрозуміла архітектура майбутнього цієї операції, які завданняі зможуть зробити, які технології будуть використовуватися, це робилося з нашими партнерами з інших країн НАТО", – розповів колишній секретар РНБО Олександр Турчинов.
Фінальний план спецоперації вже новому президенту військова розвідка презентувала вперше у червні 2020-го. За задумом розвідників, бойовиків, яких вдалося завербувати, автобусом мали доправити до Білорусі. Звідти літаком 33 "вагнерівці" мали вирушити до Венесуели охороняти нафтові вишки – саме такою була легенда. Дорогою літак мали намір посадити в Україні, а найманців – заарештувати. Тоді Володимир Зеленський дав згоду на проведення спецзаходу, пишуть розслідувачі. І про нього та доповіді на Банковій уперше відкрито розповів тодішній голова військової розвідки Василь Бурба. Зазвичай його звіт щодо операції "Авеню" заслуховували кілька людей: президент, глава його офісу, голова комітету розвідки Руслан Демченко та заступник глави ОП з питань оборони Роман Машовець. Саме ці посадовці були посвячені в деталі таємної спецоперації.
"Люди, які взагалі не мають доступу до державної таємниці найвищого рівня. Таємні питання проведення спецоперації проходили в присутності людей, які взагалі не повинні мати інформацію про це", – зазначив Турчинов.
План спецоперації змінився в липні, на фінальній стадії. Тоді 33 "вагнерівці" приїхали до Білорусі й мали от-от сісти на літак, коли на Банковій дали команду перенести операцію, і ця вказівка була від керівника Офісу президента Андрія Єрмака. У президента на зустріч із розвідниками не знайшлося часу.
"Нас було троє: я, перший заступник голови СБУ Руслан Баранецький та глава офісу. Я отримав вказівку щодо перенесення фінального етапу. Це вказівка президента", – наголосив Бурба.
Про причину Бурба не повідомив, мовляв, дані таємні, але розповіли розслідувачі. Завершення операції відтермінували через запланований режим "тиші" на Донбасі, який затримання "вагнерівців" могло порушити. Зрештою, операцію перенесли, а бойовиків гучно затримали білоруські спецслужби. Про те, що до зриву причетне саме вище військово-політичне керівництво, йдеться і в засекречених документах розвідки.
Вона опублікувала їх у соцмережі. І там знаходимо підтвердження матеріалів розслідувачів та слів Василя Бурби. Операцію таки перенесли. На Банковій уже, здається, пройшли всі етапи прийняття неминучого – від банального заперечення через компроміс і до фактично прийняття ситуації, хоча сам президент публічно в цьому досі не зізнався.
Парламентська ТСК припускала, що знати про операцію нібито міг білоруський агент, зашифрований під "вагнерівця", але цей факт спростовує розслідування Bellingcat.
"І Росія, і Білорусь про цю операцію не були поінформовані до того часу, поки не поінформувала білоруську сторону українську сторона", – наголосив ветеран служби зовнішньої розвідки, генерал-лейтенант Василь Богдан.
Тоді хто міг донести інформацію про спецзахід до ворожих спецслужб? В опозиції припускають, що витікання інформації відбулося саме з Банкової.
"Витік інформації відбувся з українського боку до білоруської влади, видали інформацію про наявність бойовиків. Намір був унеможливити спецоперацію і зробити це чужими руками", – пояснив народний депутат від "Голосу" Сергій Рахманін.
Так вважає і колишній голова розвідки, якого після "вагнергейту" разом із рештою причетних розвідників поспішно звільнили зі служби.
"Це є провал. Які причини провалу? Перше – це в нас є кріт, який працює на Росію. Провал завдяки людям, які перебувають у владних кабінетах, які, на мою думку, зливають інформацію ворогу", – наголосив Бурба.
Як усе було – якщо офіс і далі мовчатиме, можуть розповісти архіви. Адже в Офісі президента фіксують, хто туди приходив, а про що говорили – ведеться протокол. Затяжною мовчанкою команді Зеленського нині дорікає один з авторів Bellingcat Христо Грозєв. Каже, приховуючи сам факт операції, влада позбавляє міжнародну спільноту важливих даних про російських найманців.
"Це потрібно було для справи МН-17, це було необхідним для самої України у справі про фінансування тероризму проти Росії і багатьох інших справах... Без цих матеріалів доказовість усіх цих справ стає в десятки разів меншою. Це не просто злочин, це – політичний злочин, що ніяк не може бути виправданий", – зазначив Грозєв.
І тут має розібратися суд. Справу про зрив спецоперації вже розпочало Державне бюро розслідувань. Як матеріал Bellingcat, так і документи, опубліковані Яніною Соколовою, обіцяють додати до провадження.
"Немає впевненості, що ця справа буде об'єктивно розслідувана при цій владі", – уточнив Василь Богдан.
Тим часом депутати вимагають створити нову ТСК, а Василь Бурба просить захистити розслідувачів, яких не просто звільнили з посад, а звільнили з лав Збройних сил, а ще забрали документи прикриття. І розвідники, які роками працювали на вже зірвану операцію, нині без жодного захисту під прямим прицілом російських спецслужб. Влада тим часом продовжує гру в мовчанку.
Ірина Сисак, Юрій Усік, Олексій Іванченков, "Підсумки тижня"