4 листопада 2018 року, попри 14 надскладних операцій та тривалу госпіталізацію, померла херсонська активістка Катерина Гандзюк. 31 липня 2018 року на жінку було скоєно напад – її облили сульфатною кислотою. Речовина потрапила на голову, обличчя, спину, руки, ноги та частину грудної клітки, унаслідок чого активістка дістала опіки 35% тіла.
Ким була Катерина Гандзюк?
Катерина Гандзюк народилася 17 червня 1985 року в місті Херсон. З 2003 року долучилася до громадської та політичної діяльності, очолювала осередок організації "Батьківщина молода" в Херсонській області, брала участь у Помаранчевій революції та Євромайдані в Херсоні.
Жінка була відома своєю активною громадянською позицією, боролася за прозорість влади, дотримання законів та розвиток громадянського суспільства. Голову Херсонської ОДА Владислава Мангера вона називала організатором "антимайдану" та "ставлеником криміналу". Звинувачувала його та обласну владу в причетності до вирубування лісів – у травні 2018 року в Олешківському районі загорілося близько 600 га лісу, деревину почали вивозити.
Після анексії Криму росією та з початку війни на сході України Катерина опікувалася вимушеними переселенцями. Певний час працювала помічницею із питань правового захисту Управління Верховного комісара ООН у справах біженців у Херсонській області.
Катерину обрали депутатом Херсонської обласної ради V скликання та Херсонської міської ради VI скликання. Крім того, вона була співзасновницею Агентства цивільної журналістики "Мост", яке спеціалізувалося на моніторингу державних закупівель, розслідуванні корупційних схем та протидії сепаратизму в Херсоні.
"Катерина мала загострене відчуття справедливості, вона хотіла просто жити в нормальному Херсоні, де не варто боятися того, що ти вийдеш на вулицю, а на тебе нападуть, чи твоїм адекватним нормальним ініціативам заважатимуть окупанти", – згадує подруга Катерини Марина Хромих.
Хто вбив активістку?
У 2019 році правоохоронці встановили п’ятьох підозрюваних в організації та виконанні нападу на Катерину. Мова йде про Сергія Торбіна, Микиту Грабчука, Володимира Васяновича, В’ячеслава Вишневського та Віктора Горбунова. Вони визнали свою вину та пішли на співпрацю зі слідством. суд визнав винними та призначив покарання членам групи нападників: Торбіну – 6,5, Грабчуку – 6, Васяновичу та Вишневському – по 4, Горбунову – 3 роки позбавлення волі.
Замовником вбивства Катерини суд назвав Владислава Мангера – колишнього депутата Херсонської обласної ради. Співорганізаторами були радник голови Херсонської облради Олексій Левін та помічник депутата Миколи Паламарчука Ігор Павловський.
Судові засідання тривали понад три роки. У жовтні 2020 року суд визнав Павловського винним у замовчуванні фактів щодо нападу на Катерину Гандзюк. Він дістав умовний термін. Мангера та Левіна у 2023 році засудили по 10 років позбавлення волі. Обвинувачені також мали сплатити 15 млн грн за завдану моральну шкоду батькам та чоловікові Катерини. Адвокати на вирок суду подали шість апеляцій. Мангер та Левін свою вину не визнають. Адвокати вимагають скасувати вирок та закрити провадження.
Замовники можуть уникнути покарання
Розглядати апеляцію в суді почали 5 лютого 2024 року. Наразі відомо, що розгляд апеляційної скарги може розпочатися знов через можливу відставку одного із членів колегії суддів.
У липні 2028 року 10-річний термін давності у справі спливе. Якщо за цей час остаточний вирок по ній не буде винесений, обвинувачені зможуть уникнути покарання за вбивство, пояснила адвокатка родини Катерини Гандзюк Ольга Веретільник.
Читайте також: справа Гандзюк: Мангера та Левіна засудили до 10 років в'язниці.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Дивіться також відео за темою:
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Рік без Каті": Київ ушановує пам'ять загиблої активістки Гандзюк – фото
