Україна дедалі активніше застосовує наземні роботизовані комплекси для виконання небезпечних завдань на фронті. Вони допомагають зберігати життя військових, однак потребують постійного обслуговування, ремонту та участі операторів, які також залишаються в зоні ризику.
Про це йдеться в матеріалі Business Insider.
Керівник напряму роботизованих систем батальйону "Вовки Да Вінчі" Олександр Ябчанка пояснив, що людська участь у роботизованих місіях поки залишається необхідною. Військові мають замінювати акумулятори, проводити технічне обслуговування, усувати несправності та ремонтувати пошкоджені машини.
Зокрема, після виконання завдань може знадобитися заміна деталей, ремонт пробитих шин або перезаряджання боєприпасів. Водночас роботи зазвичай створюють відносно недорогими, щоб їхню втрату можна було компенсувати без значних витрат. Якщо повернення пошкодженої машини загрожує життю військових, підрозділ може вирішити її не евакуювати.
Роботи виконують різні завдання, але потребують обслуговування
Частину наземних роботизованих комплексів можна переобладнувати під різні потреби – від логістики до забезпечення зв’язку. Генеральний директор британського підрозділу німецької компанії ARX Robotics Девід Робертс розповів, що в їхніх системах заміна обладнання для переходу між завданнями займає лише кілька секунд.
Однак навіть така універсальність не усуває потреби в роботі людей поблизу фронту. Військовим доводиться підходити до техніки для її переобладнання та ремонту. Дальність роботи самих комплексів також обмежує можливості віддалити обслуговувальні команди від лінії зіткнення.
Ябчанка зазначив, що операторів і фахівців радіоелектронної боротьби намагаються розміщувати якомога далі від найнебезпечніших ділянок – так званих "кіл-зон". Водночас конкретна відстань залежить від умов і технічних можливостей.
До обслуговування роботів долучаються й виробники. Зокрема, українська компанія DevDroid направляє мобільні команди до військових підрозділів, зокрема в прифронтові райони. Там фахівці проводять діагностику, оновлюють програмне забезпечення та ремонтують техніку, яка працює в умовах бруду, перегрівання, ударів і впливу засобів радіоелектронної боротьби.
Чому роботи досі залежать від операторів
Ще одним обмеженням залишається недостатній рівень автономності. Більшість наземних роботів поки потребують дистанційного керування та не можуть повністю самостійно орієнтуватися на місцевості й виконувати завдання. У разі несправності машина може зупинитися посеред маршруту, а залежність від стабільного зв’язку обмежує можливості безпечного розміщення операторів.
Подібна проблема існує і в роботі повітряних безпілотників. Завдяки супутниковому зв’язку оператори можуть керувати ними з віддалених і відносно безпечних місць, однак підготовка апаратів до польоту все одно потребує наземних команд.
Колишній оператор безпілотників, нині аналітик із вивчення бойового досвіду 413-го полку безпілотних систем "Рейд" Дмитро "Лібер" Жлуктенко пояснив, що супутниковий зв’язок дає змогу розміщувати пілотів у будь-якому місці зі стабільним доступом до інтернету. Водночас наземні групи мають безпосередньо готувати дрони до запуску та встановлювати на них необхідне обладнання.
Як Україна намагається зменшити ризики
Українські розробники працюють над збільшенням дальності дії, надійності та прохідності наземних роботів, а також удосконалюють засоби зв’язку. Це має дозволити допоміжним командам працювати далі від лінії фронту.
Ще один напрям – використання одних роботів для евакуації інших пошкоджених машин, щоб не залучати до цього військових. Виробники також розробляють акумулятори та деталі, які можна швидше замінювати в польових умовах.
Окремий пріоритет – розвиток автономності. Директор із розвитку бізнесу компанії Frontline Robotics Микита Рожков зазначив, що дедалі більше систем отримують функції автономного керування.
За словами Ябчанки, подальший розвиток роботизованих систем залежатиме від програмних рішень, які дозволять їм виконувати більше функцій самостійно та менше залежати від постійного зв’язку з оператором.
Читайте також: Сили оборони атакували хімзавод "Азот" у Тульській області рф: що відомо
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.