Йому дивом врятували руку. Він пройшов через три місяці болю і численні операції. Ампутація здавалася єдиним виходом. Однак завдяки зусиллям лікарів захисник почав одужувати. Військовий із Сумщини був поранений, коли рятував побратима. Як вдалося витягнути з-під артилерійського вогню товариша – герой розповів нашій Наталії Москаленко.
"А нічого, так не боляче, набряків немає, можеш підняти її високо-високо" – Максим уже може рухати рукою. А нещодавно це здавалося неможливим. Захисник розповідає, руку лікарі врятували дивом, хлопець не був упевнений, що їм це вдасться. Після низки операцій кістки зрослися неправильно. Але тепер Максим почав одужувати.
"Мене лікували ще по іншим лікарням. Дали 30 днів відпустки, потім ВЛК, потім ще в Сумській області поспостерігали", – подповів військовослужбовець.
Захисник зазнав поранення у червні. Удвох із побратимом потрапили під російський артобстріл на Донеччині. Максим пригадує, найбільше хвилювався за побратима. Рятував його, ризикуючи своїм життям.
"У той час коли ми йшли, він був позаду. Тобто, я почув тільки "прильот". Подумав, аби тільки не він. І, не довго роздумуючи, підбіг, схватив його, щоб витягнути. Якби ми затрималися на тому місці хоча б на хвилину, то нас обох би розмазали там", – пригадав чоловік.
Ворожа міна впала побратимові під ногит і відірвала кінцівку. Максим кинувся затягувати побратима в укриття, коли поруч розірвався ще один снаряд. Стікаючи кров'ю, хлопець однією рукою наклав турнікет непритомному товаришу, а потім собі – на поранену руку.
"У той момент він уже був без ноги, я допоміг встати. Закинув його руку за шию. І лівою рукою тримав його за руку. Чим і закрив собі бочину. Тобто все пішло мені в руку, а не в легені, серце, життєво важливі органи", – зауважив військовослужбовець.
Вони врятувалися, завдяки сміливості і зібраності Максима. Нині його побратим Антон готується до протезування у Вінницькій області. Максим, потрапивши до Дніпровської лікарні, просив лікарів врятувати йому руку. Бо, каже, не сказав своїй мамі про поранення, щоб не засмучувати. І хоче повернутися додому з обома руками. Хірурги пообіцяли зробити все можливе.
"Чотири години операція йшла, 3,5 місяці перелому. Деякі кісточки консолідувалися, тобто зрослися. Нам потрібно було це заново зламати, заново вивести як воно природою задумано. Але все вдалося. Рука на місці, рухи вже відновлюються", – розповів травматолог Максим Макаренков.
Лікарі кажуть, іноді після після тривалого лікування і низки операцій, захисники втрачають надію. Тож завдання медиків – не лише лікувати, а й підтримувати їхню віру в одужання.
"Я втомився вже від цього страху, мій час закінчується, відставайте скоріше від мене. Знаєте, ці монологи, які ми чуємо сьогодні майже щодня, показують, що в такому важкому стані перебувають наші поранені хлопці, обов'язково треба з ними спілкуватися, треба надавати допомогу, щоб не було оцих страхів, які призводять до смерті", – наголосив генеральний директор ДОКЛ ім. Мечникова Сергій Риженко.
У Максима страху вже немає, кажуть лікарі. На нього ще чекає реабілітація, після якої він, як і мріє, повернеться до своїх побратимів.
"Та все буде добре. Якщо боятися і налаштовуватися на погане, то воно все так і буде. А якщо налаштовуватися на хороше, позитивне, то все буде добре", – зауважив чоловік.
Наталія Москаленко, Олександр Пронський, Дніпро, "5 канал"
Як повідомляв 5.ua, для життя немає перешкод: у столиці відбувся благодійний забіг на підтримку військових з ампутаціями.
Читайте також: рятував поранених і вивозив полеглих із поля бою, але зазнав тяжкої травми – історія захисника, який дивом вижив. Сміливість бійця відзначили державною нагородою.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
