Прорив, провокація чи крок до примирення: як українська влада відреагувала на атаку російських окупантів – сюжет Читайте по-русски

Володимир Зеленський 5 канал
Росіяни проводять розвідку боєм у той час, як українська дипломатія не виконує своєї функції

Наші військові відбили атаку біля Новотошківського. Але чи достатньо лише їм прикривати фронт? Хіба не має працювати ще й інший фронт – дипломатичний? Подумаємо, за яких умов ворог завдає удару? Не тоді, коли ми сильні, а тоді коли ми слабкі. Тобто Росія зараз тонко відчуває невпевненість Києва й показує свої зуби. Або Росія відчуває, що Україна може поступитися, і саме тому атакує, підштовхуючи Київ до певних рішень.

Усе просто. Кремль хоче позбутися сходу лише на своїх умовах і якомога швидше. Тобто Мінські угоди мають бути виконані лише в російському трактуванні і крапка. Нинішні атаки росіян можна сміливо назвати розвідкою боєм. Психологічним ефектом. Можливо, бажанням перевірити реакцію головнокомандувача Зеленського на маніпуляції. Це план Кремля. І тут треба зрозуміти план Банкової. Що зробити вкрай складно. Бо Банкова наче загіпнотизована. Бої на сході називає провокацією. Зеленський запевняє, що під час зустрічі Путін його зрозумів. У Мюнхені президент України взагалі заявив, що в його мозку – війна вже закінчилася.

Для чого ці обережні і лагідні фрази? Як варіант – щоб не зірвати наступну зустріч у Нормандському форматі. Але де межа цієї лагідності? Чи основне – мир за будь-яку ціну? Електорату ж саме це і обіцяли.

Що це було?

Володимир Зеленський, президент України: "Провокація, яка відбулася на контактній лінії."

Хто стріляв?

Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу": "Зараз ніхто не має достовірної інформації. Яким чином це почалося, хто саме наступав. З якого боку наступав."

Відповіді на ці запитання є очевидними. Але не для політичного керівництва держави. Після атаки бойовиків на українські позиції Володимир Зеленський зібрав засідання Ради національної безпеки та оборони. Засідали дві години.

Засідання РНБО
Засідання РНБО5 канал

"Збройні формування ОРДЛО відкрили артилерійський вогонь з усіх систем по позиціях 73 бригади," – сказав Руслан Хомчак, начальник Генерального штабу Збройних сил України.

Хто стріляв, президент так і не сказав. Повідомив інше: "Ми впевнено наближаємося до припинення війни і до миру".

"Це була провокація, спланована не за пів години, а за два-три тижні. Ворог якраз на таку реакцію влади і очікував. І зараз, як правило, після таких атак ворог має запропонувати Києву щось своє. Тобто це підготовка до якихось пропозицій і переговорів," – зазначив Михайло Самусь, заступник директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння.

Гнутове
Гнутове5 канал

До переговорів українська влада готується. Йдеться про нову Нормандську зустріч. Щоправда, коли розмовлятимуть лідери України, Росії Німеччини та Франції – невідомо. Точної дати немає.

"Ми далі ідемо по шляху розведення. І це наш шлях до встановлення миру", – наголосив Давид Арахамія, голова фракції "Слуга народу".

Нові точки відведення військ погоджують на перемовинах у Мінську. А на тих, де воно вже відбулося, фіксують ворожі обстріли. Про президентський шлях до миру очільник фракції "Слуга народу" говорив після закритого засідання парламентського комітету з нацбезпеки. Там депутати слухали доповідь міністра оборони.

ООС
ООС5 канал

"За нашою інформацією, (українські військові – ред.) тимчасово залишили (опорний пункт – ред.), а позиції наші залишилися незмінними. Тобто цей опорний пункт був спереду всіх наших опорних позицій," – уточнив міністр оборони Андрій Загороднюк.

Міністерству оборони слова керівника довелося пояснити. Мовляв, журналісти не так зрозуміли. Позицій українські армійці не залишали, а доступу до спостережного пункту не мають.

"Начальник Генерального штабу сказав, що ми все контролюємо. На комітеті військові повідомили, що вони відійшли від спостережних пунктів. Росіяни не зайняли цих спостережних пунктів, бо для них це великий ризик. Факт у тому, що начальник генерального штабу говорить одне, а через штаб іде інша інформація," – пояснив Самусь.

Презентацію платформи примирення перенесли через спробу наступу бойовиків на фронті. На коли – ще не повідомили.

Платформа примирення
Платформа примирення5 канал

"Головне зрозуміти, чи ті люди, які формують цю платформу, свідомі того, що роблять. Щоб так не сталося, що вони зроблять якийсь захід, а росіяни, які професійніші в цих справах, перевернуть цей порядок денний. Щоб не перетворити цю платформу проти України. Україна має бути ініціатором," – додав Самусь.

Ініціативи українська влада має. Володимир Зеленський запропонував створити спільні патрулі на окупованих територіях. У Кремлі одразу заявили, що Україна має говорити про це напряму з бойовиками.

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський5 канал

"Спільних патрулів – кого з ким? Чи то з представника ОРДЛО, чи то з російськими військовими, чи то з колишніми українськими міліцейськими, які живуть на цій території. Не зрозуміло до кінця. Чому? Тому що Мінські домовленості містять пункти і про створення так званої "народної міліції," – наголосила Юлія Тищенко, керівниця Національної платформи "Діалог про мир та безпечну реінтеграцію".

Мінські домовленості потрібно змінювати, повідомили у МЗС. Влада працює над новою редакцією угод. Росія – проти. Переглядати документ не хоче. Та чи виконує чинний – міжнародна спільнота має відповідь.

Кристоф Гойсген, постійний представник Німеччини в ООН: "Від самого початку Росія не дотримувалася Мінських домовленостей."

Шеріт Норман Шале, постійний представник США в ООН: "Росія не виявила бажання дотримуватися Мінських домовленостей."

Свен Юргенсон, постійний представник Естонії в ООН: "Ми закликаємо Росію використати свій значний вплив на збройні формування, які вона підтримує, для того, щоб вони повністю дотримувалися Мінських угод,"

На засіданні Радбезу ООН Москві довелося оборонятися. Хоча саме кремлівський представник Василь Небензя був ініціатором засідання. Росіяни хотіли поговорити про п’ятиріччя Мінських угод. Натомість ішлося про атаку російських військ на Луганщині.

Сергій Кислиця
Сергій Кислиця5 канал

"У пам'ять про 22-річного Максима, який був убитий російськими кулями. 22 роки, Василю Олексійовичу. Мій син приблизно такого ж віку. Ми не повинні втрачати ширший контекст російської агресії проти України. Шість років російської агресії на Донбасі забрали життя понад 13 тисяч людей. Більше 27 тисяч – були поранені," – Сергій Кислиця, постійний представник України в ООН.

Атака росіян стратегічно на фронті ситуацію не змінила. Однак це й не було основним їхнім завданням. Кремль тисне на Україну, домагається поступок. Українська ж влада запевняє, на них не піде. Дивує іншим. Президент не називає Росію ворогом. А в "зеленій" монобільшості не знають, хто наступав на українські позиції. І це на шостому році війни.

Сергій Барбу, Ганна Кудрявцева, "Час.Підсумки тижня"

Попередній матеріал
Вибухи чули за кілометри: як росіяни намагалися прорвати лінію розмежування – сюжет
Наступний матеріал
Європейське лікування в Україні: що таке опорні лікарні та коли вони запрацюють – сюжет
Loading...