День піхоти вже вдруге відзначили в Україні. На передовій цьому присвятили вручення нагород. Репортаж із Трьохізбенки на Луганщині кореспондентки "5-го" Вікторії Ковальової.
Командир військової частини в День піхоти вирушає підрозділами. Танкіст за освітою Дмитро Брижинський каже: зрозумів складність військової професії лише у 2014-му, коли очолив піхотний підрозділ. Відтоді разом із побратимами намагається випроводити ворога за межі України.
"Перемога буде лиш тоді, коли ми, піхотинці, з'явимося в Донецьку, Луганську, Сімферополі. Можна купу авіабомб накидати зверху, можна літаком пролетіти, але поки піхотинець не з'явиться на тому місці, перемоги не буде", – переконує командир механізованої бригади ЗСУ Дмитро Брижинський.
Командир привіз на передову нагороди. Для Владислава – медаль "За військову службу". У Збройних силах Владислав від початку війни. Після окупації Криму добровільно пішов до військкомату. Відтоді двічі був поранений. Пройшов запеклі бої за Мар'їнку, тримав оборону біля Авдіївки і вже вдруге повертається в район Трьохізбенки.
"Виходить, я народився в державі, де був Крим, Донецьк, Луганськ. Чому я повинен від цього відмовлятися? Від цих територій! Це наша земля і ми її повинні захищати. Якщо ми здамося, будем ми не тільки комусь винні, а ще й рабами станемо", – вважає Владислав.
Тут, на передовій, привітання відбуваються дуже швидко. Зазвичай у свята, особливо армійські, окупанти дуже люблять вітати українських захисників обстрілами. Напередодні терористичні війська так би мовити "привітали" сусідній підрозділ. Бійці дали адекватну відповідь.
"Саме з цього місця противник постійно вів обстріли. Позиція була зафіксована і під час того, як вони знову почали обстріл саме з цього місця, її просто знищили", – розповідає пресофіцер ОТУ "Північ" Віталій Кирилов.
А на цьому напряму найбільш небезпечні – ворожі диверсанти. Тому армійці уважно пильнують.
"Постійно пильнуємо, постійно на контролі і моніторимо територію. Обходи, перевірки, секрет. Повз нас ніхто не пройде і не проповзе", – запевняє боєць.
"Періодично проходимо зеленку, оглядаємо сліди стежки, звіриним. Звірини тут дуже багато. Можна спитати. Спостерігаємо за змінами в ландшафті. Якщо десь гілочка зламалася або кущик прим'яти, то можна визначити, що це не заєць і не лисиця", – пояснює армієць Олександр.
Поки поблизу Трьохізбенки відносно тихо, окупанти накривають сусідні позиції зі зброї, забороненої Мінськими угодами.
"У них, виходить, є мобільна група, на машині стоїть міномет. Вони виїжджають, обстрілюють і відразу йдуть. Потрібно їх не проґавити, скажімо так. Тільки вони починають працювати, ми передаємо і зразу йде відповідь", – запевняє український захисник.
Загострення вояки чекають із настанням сутінків. Зазвичай саме цієї пори ворог активізується.
Вікторія Ковальова, Олександр Лахтін, Сергій Могилевич, Луганська область, "5 канал"
Українські морпіхи спільно з міжнародними підрозділами відточували майстерність на навчаннях у Грузії – фото