На рахунку молодих людей - кількадесят витягнутих машин швидкої допомоги. Досвідченим водіям допомагали друзі, знайомі та просто користувачі соціальних мереж. Волонтери телефонували тим, кому була потрібна допомога, координували дії екіпажів та готували чай і бутерброди постраждалим, які цілу ніч просиділи у машинах на трасах. Нині спортсмени згадують пригоди і жартома кажуть - готуються до повені. 

Ірина Ківа, водій позашляховика: "Один автомобиль 40 тонн не потянет физически. Мы таскали двумя авто, тремя. Последние два дня пересеклись случайно. Увидели, что "скорая" поехала во дворы, где не чищено. Мы поехали за ними, они застряли, мы их вытаскивали. В конечном итоге мы оставили номера свои диспетчерам "скорой". Нам до 4-х часов утра звонила "скорая", которая застревала по городу".

Андрій Первак, волонтер: "Так, це дійсно бентежило, коли люди не вірили - "Як без грошей?" Майже доганяють і пхають тих 50-100 гривень. Люди ще в нас не готові до того. Пане Попов, випишіть, будь-ласка хоча б подяки нашим дівчатам, які були координаторами по районах і сутками не спали".