Рівно торік – 12 березня – уряд запровадив загальноукраїнський карантин. На три тижні закрили всі навчальні заклади, а також заборонили проводити культурні та спортивні заходи. Тоді пацієнтів із лабораторно підтвердженим діагнозом COVID-19 можна було перелічити на пальцях однієї руки. Нині ж Міністерство охорони здоров'я нарахувало вже близько півтора мільйона українців, які перехворіли, а понад 27 тисяч померли від ускладнень коронавірусної інфекції. Докладніше про рік карантину – у сюжеті журналістки"5-го" Лесі Головатої.
Замість квітів та обіймів – шини і каміння. Торік наприкінці лютого в Нових Санжарах не надто гостинно зустрічали евакуйованих із Вуханю українців перелякані земляки. Це був перший досвід самоізоляції, за яким спостерігала вся країна.
Але перший випадок інфікування COVID-19 виявили не там, а на Буковині. 12 березня уряд запровадив карантин – під замком – освітні, культурні та спортивні заклади. Наступного дня померла перша пацієнтка на Житомирщині. Незадовго – зупинили метро, літаки, потяги та автобуси між містами, областями і країнами. А в квітні – українцям заборонили гуляти в парках та скверах.
Рік, що нас змінив, нагадує сценарій фільму жахів. Ми навчилися ховати свої обличчя за масками, сприймати інших людей як потенційну загрозу, дізналися, що таке локдаун, коли, здавалося б, такі буденні речі, як мандри світом, візит до ресторану або магазину можуть бути недоступними.
Карантин досі не закінчився, залежно від спалахів коронавірусу Кабмін лише послаблює чи посилює обмеження. Офіційна статистика показує: понад 1 мільйон 400 тисяч українців перехворіли.
"Перехворіла дуже важко. Діти не могли допомогти мені нічим. Повісили там на ручку медикаменти якісь і все", – пригадує киянка Валентина.
Хочеш чи ні, а під обставини українцям довелося підлаштовуватися.
"Підтягнув, напевно, в деяких питаннях дисципліну, тому що вдома було незвично працювати перші тижні, як в клітці сидиш, але потім звик", – каже мешканець столиці Костянтин Онищенко.
"Батькам, звичайно, було дуже важко цей рік прожити, особливо ті, в кого двоє і більше дітей, тому що дистанційне навчання, гаджети, комп'ютери треба було ділити між усіма, але нічого – прожили", – вважає киянка Вікторія.
"Головне – це здоров'я, це любов близьких, до рідних, яких ми також втратили. Дуже тяжко сказати, що робити в ситуації, в якій ми раніше ніколи не знаходилися", – пояснює Валерія Шульга.
Відповіді на ці самі питання шукають і митці.
У модернових інтер'єрах театру "Сузір'я" проводять останні репетиції перед прем'єрою. І тими ж словами зі сцени актор Євген Нищук може описати і власні переживання під час карантину.
"Усе треба цінувати тут і зараз, бо назавтра його може просто не бути, і це є в кожному творі, але ми ще більше починаємо його усвідомлювати і акцентувати на цьому, бо його треба доносити до людей", – зауважує актор Євген Нищук.
Пандемія посягнула на святе для акторів – глядачів. Допоки театри зяяли пусткою, в акторів та режисерів вивільнився час та дійшли руки до творення нових вистав.
"Можливість зупинитися і зробити ревізію не тільки книжок, речей, гардеробу, але й ревізію думок, зрозуміти, як багато мотлоху назбиралося, суєти, з чим можна розпрощатися, а що залишити", – каже режисер Тарас Жирко.
Хіба що в мріях залишилися торішні гастролі за кордоном та великі концерти в Україні, які запланувала співачка Марія Бурмака. До карантину ще встигла заспівати з симфонічним оркестром, а потім – відпочила, як ніколи до того, і взялася за справи, відкладені в довгу шухляду.
"Перебрала всі фото й знайшла ті, які я дуже давно не бачила, я перебрала татові екслібриси. У сумці – пачки, я все це перебрала по авторах, я все це розклала по всій квартирі по підлозі, я отримала таке величезне задоволення від того, що я займаюся татовою справою", – розповіла співачка.
Але для музи Марічки локдаун – не закон, тому співачка ностальгію за виступами офлайн долала онлайн-концертами для дітлахів, написала та записала кілька прем'єр. Рік був складний, але плідний.
"Які би я дала поради всім і собі – це жити маленькими радощами, це мистецтво маленьких кроків, це день за днем, і знаходити радість у простих речах", – наголосила Марія Бурмака.
А почати можна одразу з руханки – пісні, яку Марічка не написала б, якби не карантин.
Леся Головата, Михайло Третяк та Юрій Усік, "5 канал"
Маски, антисептики та локдаун – рік пандемії у фотографіях
