Без бань і куполів. Парафіяни Православної церкви України на Полтавщині приходять на службу в занедбане приміщення колишньої вечірньої школи. Дедалі більше вірян не хочуть молитися в церквах, де правлять священники московського патріархату. Як заснували парафію та з якими складнощами на шляху до своєї церкви зіштовхнулися люди, – розповіла журналістка "5 каналу" Анна Морозова.

Тринадцятеро людей зібралися в невеличкій кімнаті парафії Святих Апостолів Петра і Павла Православної церкви України. Це єдиний храм ПЦУ на всю двадцятитисячну Карлівську територіальну громаду. Серед парафіян – родина Олега.

"Мені доводилося їздити і по монастирях, і по лаврах. То, вибачте, попри все те мені там було дуже не комфортно. Просто, реально, ми ж розуміємо, що церква, як суспільний інститут, якщо центр її знаходиться в москві, яка нас зараз ракетами, танками утюжить, то про що там можуть учити людей?" – наголосив парафіянин Карлівської Православної церкви України.

2023 року в центрі тергромади відкрили двері колишньої вечірньої школи, та вже для потреб вірян ПЦУ. Настоятель отець Дмитро – також єдиний священник Православної церкви України на всю громаду і подекуди служить навіть у сусідньому Краснограді. Розповідає: ікони купили самостійно, а благодійники і меценати допомогли відремонтувати й обставити кімнату, де проходять служби.

"Закупили нам христійний набір, інші меценати проспонсорували – ризи купили ми нові. Ось ці два підсвічники я з Федорівки привіз. Там можна було поділитися", – зазначив отець Дмитро.

Та решта приміщення мало не в аварійному стані. Дірки в підлозі, обвислі дерев'яні балки та дірявий дах, – такий вигляд має будівля, яка була зведена ще до Другої світової. Але навіть за її оренду доводиться платити чималі гроші.

"Оцінку провели, і нас шокували дуже сильно, коли оголосили суму, 1 250 000 грн за ось це все вони оцінили. Ми, звичайно, щиро вважаємо, що це завищена оцінка, саме для того, щоб нам перешкоджати, або щоб ми не змогли взяти в оренду, ні щоб купити ми не змогли", – додав отець Дмитро.

Це єдина будівля, яку запропонувала місцева влада для потреб парафіян. Але з допомогою меценатів парафія у Карлівці сплачує щомісячну оренду 7 тисяч гривень.

"Перші служби ми проходили через душ, літній душ. Ось так от коли дощ ішов, і ми проходили, то прям ось так на голову капало, ми заходили в храм", – пригадав отець.

Та попри відсутність бань та хрестів на даху будівлі, парафіяни йдуть до храму і на служби отця Дмитра, бо всі культові споруди Карлівки належать до УПЦ московського патріархату.

"Я мріяв, щоб у нашому регіоні теж буде така церква, і завдяки отцю Дмитру, який у нас був, скажемо, реформатором. Розумієте, що після того, як Україна стала незалежною, то десь приблизно 70% приходів – це був московський патріархат", – наголосив парафіянин Карлівської Православної церкви України Олег.

Приходить на служби і Наталія – переселенка з Маріуполя. Розповідає: виявлена декілька років тому онкологія у доньки привела до віри. Тоді не звертала увагу на статуси храмів, але потім усе змінилося.

"Я вимолювала здоров'я для своєї дитини. Мені було байдуже, в яку церкву ходити. Коли я повернулася, я знову пішла в іншу церкву. Вони хоч і читали українською мовою молитви, а коли я почула, я не знаю, як це правильно сказати, "во здравіє Кіріла", – я просто в ту хвилину розвернулася і вийшла", – пригадала жінка.

А переїхавши до Карлівки, жінка відкрила для себе Православну церкву України. Самого ж отця Дмитра парафіяни називають реформатором, адже ще далекого 2012 року поставив на загал питання про проведення служб українською мовою.

"Я кажу: "Хто проти того, щоб ми служили українською мовою: читали, служили? Хто проти? Є хтось проти?". – "Ні, не проти". Ну все, це добре, виявляється, що люди не проти, вони тільки "за". Книги, статті, постійні ось ці традиційні якісь стереотипи, – вони так живуть в московському патріархаті, що як тільки я перейшов, одразу благочинний, одразу всі священики почали мене перестрівати і розповідати, що я неправильно роблю", – зазначив настоятель парафії Святих Апостолів Петра і Павла ПЦУ.

Наступним важливим моментом у своєму служінні отець Дмитро називає отримання Православною церквою України томосу 2019 року. А остання складова виходу священника з УПЦ – моральна. Повномасштабне вторгнення допомогло остаточно розірвати зв'язки з московським патріархатом.

"Звичайно, я втратив зв'язок зі своїми друзями, майже з усіма, з родичами, кумами, ті, які мене не підтримали. Але моя радість в тому, що мої найближчі люди, тобто мої батьки, мої брати-сестри, моя дружина, моя сім'я, – вони мене підтримали повністю", – розповів отець Дмитро.

Кількість парафіян ПЦУ поступово зростає. На Великдень сотні людей шикувалися просто вздовж центральної вулиці, розповідає отець Дмитро, і його тішить, які люди приходять до його невеликого храму.

"Мене радує те, що багато людей приходить саме з таким критичним мисленням. З ними цікаво. Вони люди, які хочуть думати, вони люблять думати. У них майже немає ось цих марновірств, ось тих забобонів усяких", – додав настоятель парафії.

Поки що парафія Святих Апостолів Петра і Павла продовжує служби в цій будівлі, та в майбутньому сподівається звести перший храм ПЦУ у Карлівській громаді.

Анна Морозова, Богдан Проскуров, Полтава, "5 канал"

Читайте також сюжет: проводили богослужіння почергово: як громада на Рівненщині змогла відмовитися від московського патріархату та приєднатися до ПЦУ.

Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.

Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.

Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.