Понад сотня українських журналістів була в російському полоні від початку агресії окупантів, нині ж – 30 медійників. І це ті, про яких вдається по крихтах зібрати інформацію та говорити гучніше. Та журналісти наголошують: необхідно на всіх можливих майданчиках світу тиснути на країну-агресорку та змусити повернути представників українських ЗМІ. Яка доля тих цивільних, котрі досі в катівнях кремля, та які подальші кроки, щоб визволити їх, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Олени Рибінської.
Читайте також: російський полон убиває: окупанти не дають дозволу на роботу змішаних медичних комісій.
Чоловіка Олени, журналіста Сергія Цигіпу, росіяни викрали на Херсонщині на початку повномасштабного вторгнення. По тому етапували до Криму і згодом в росію. Олена каже: лише розголос та постійні пошуки допомогли їй отримати бодай якусь інформацію про чоловіка.
"Я почала роботу відразу і знала, що Сергій буде за розголос, а деякі люди і в 2022-го не починали, бо сумніваються, чи не нашкодить він. Мені інформаційний розголос допоміг знайти адвоката і отримати відповіді про місце його перебування, і листуватися з ним під час слідчих дій у Криму. І тільки тому, що треба активно співпрацювати з правозахисними організаціями", – поділилася Олена Цигіпа.
Ще один із викрадених українських медійників – Дмитро Хилюк. Остання звістка про нього датується травнем 2023 року. Він також у лапах росіян на їхній території. Інформацію рідні і близькі збирають по крихтах. Останні дані отримали від визволених військовополонених, які були в одній колонії з Дмитром.
"Навесні 2023 року його етапували з Брянської області до Володимирівської області, де перебуває і нині. Дізналися від Червоного Хреста спочатку. За останні три місяці в нас є три свідки, які перебували з ним у камері і підтверджують, що він живий. Він схуд, постраждав від неналежних умов утримання, якщо можна так сказати", – розповіла колега Дмитра Наталія Богута.
Таких, як Дмитро Хилюк і Сергій Цигіпа, в катівнях кремля нині зо три десятки. Українські медійники, правоохоронці та влада намагаються постійно тиснути та говорити всюди про полонених. Одначе міжнародні організації повинні бути активнішими у питанні полонених, наполягають в Інституті масової інформації. Чинити тиск на росію треба всіма можливими способами.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Ми б хотіли більш активну позицію міжнародних організацій, таких, як ПАРЄ. Не знаю, що казати про ООН після того, як Гутерреш потиснув руку путіну, але ця організація досі існує. Хотілося б, щоб вона повернулась до виконання свого мандата, згадала про механізми, які в неї є, і втілила їх на практиці. Нас обурює, коли ми бачимо так званих хороших росіян, які виступають на міжнародних майданчиках і розказують про те, що треба прибрати санкції або санкції повинні бути лише іменними і лише проти чиновників кремля", – сказала директор Інституту масової інформації Оксана Романюк.
Окрема резолюція щодо полонених журналістів нині в роботі Парламентської асамблеї Ради Європи. І вже на початку 2025 року повинні відбутися слухання. Над цим, зокрема, працюють і українські нардепи з профільних комітетів. Кажуть: резолюція – не панацея і не визволить усіх із полону. Одначе прізвища наших медійників повинні лунати на всіх майданчиках світу. Як і голоси тих, хто вирвався із катівень кремля.
"Було визволено Нарімана Джеляла і Максима Буткевича. Дуже сподіваємося, що їхні життєві історії, які зараз є, і історії, які вони переживали в ув'язненні, допоможуть. І історія Вікторії Рощиної, яка навіть не може закінчитися, і росія затягує передання тіла Вікторії. В принципі, світова журналістська спільнота не знає історій українців- заручників, які не включені в процес, аби зі своєї сторони ставити запитання до своїх політиків, чи достатньо зроблено, щоби визволити українських заручників", – наголосив голова комітету ВР із питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
"У червні повернувся Наріман Джелял, він також є журналістом. Він виступав на міжнародній арені у ПАРЕ в жовтні. Вперше бачила, щоби делегати ПАРЕ і парламентарі із 40+ країн плакали, коли чули про тортури. ПАРЕ працює над окремою резолюцією, де я як доповідачка – про полонених журналістів окремо, і що можна зробити, як визволити. І можливо, наступного року на початку можна буде провести слухання", – зазначила заступниця голови комітету ВР із питань гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
В Інституті масової інформації додають: якщо публічно говорити про тортури, нелюдське ставлення та відсутність міжнародної допомоги, вдасться більше залучати до активних дій міжнародні організації. І посилювати тиск на росію заради повернення заручників додому.
Олена Рибінська, Микола Довгий, Єлизавета Калітвенцева та Орест Пона, "5 канал"
Дивіться також:
