Документальний фільм платформи пам'яті "Меморіал", присвячений пам'яті художника та військовослужбовця Артема Азарова.
З 2017-го він їздив на ротації на Донбас. З початку повномасштабного вторгнення обороняв Харків від окупантів. Загинув 5 березня 2022 року на околиці міста внаслідок російського мінометного обстрілу.
Артем Азаров навчався в Харківській державній академії дизайну і мистецтв. Там познайомився зі своєю майбутньою нареченою Ольгою Клименко.
"Коли він запропонував мені зустрічатися, попередив: "Ти маєш розуміти, що я військовий, що я їжджу на ротації, я можу загинути, ти маєш це розуміти. Якщо ти це приймаєш, то я хочу бути з тобою разом", – розповідає Ольга.
Серед захоплень Артема важливе місце посідав спорт. Зважаючи на серйозний підхід до військової справи, для нього було дуже важливо мати гарну фізичну форму. Він мав другий юнацький розряд з боксу, планував стати кандидатом в майстри спорту. Та на першому місці в нього завжди було мистецтво. Він хотів пов'язати своє життя саме з цим.
"Коли він знаходив свою тему, то ставав наче одержимий: день і ніч він малював, малював. Щось не виходило – починав спочатку, багато переробляв, поки не буде той результат, який йому хоча б трішки сподобається", – каже Ольга.
Артем розумів неминучість великої війни. Коли вона почалася, він був студентом 4-го курсу. Перші дні вторгнення евакуйовував з Харкова мирне населення. А потім став на захист міста від російських окупантів.
"Артем весь час був на зв'язку: листування, голосові повідомлення, фото. А 5 березня 2022 року мені подзвонив його командир. Повідомив, що Артема більше немає. Я пам'ятаю, що я просто… Я стояла – і я просто впала. Я не знаю, ноги просто стали такі м'які, я їх не відчувала. Я просто впала", – каже Ольга.
На могилі коханого дівчина залишила фарби та палітри. Кілька місяців Ольга не могла оговтатися від втрати й увесь час проводила в оточенні особистих речей Артема. Поштовх рухатися далі знайшла в збереженні пам'яті про коханого:
"Виставку він планував свою персональну в "Худпромлофті", у нас в академії є таке приміщення виставкове. І я зрозуміла, що це така моя місія. Я маю закінчити цю виставку, я маю доповнити її своїми роботами, які будуть про мене, про нього, про повномасштабне вторгнення, про наше життя загалом, як я зараз себе почуваю без нього. Про це буде продовження цієї серії. І якось почала цим жити".
Допоможіть зберегти пам'ять кожного та кожної, чиє життя обірвалося через війну росії проти України.
Заповніть форму з даними про ваших близьких та знайомих, які пішли з життя через війну:
- Для загиблих військових: https://forms.gle/gx6rCHNBCnSbPdXM6
- Для цивільних жертв: https://forms.gle/dR3P4EUWd2VVbM7Q6
- Сайт, де будуть опубліковані історії: https://www.victims.memorial/
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.