Частина держав-членів Північноатлантичного альянсу, зокрема Канада, наразі не готові підтримати колективне зобов'язання щодо виділення фіксованих 0,25% від свого ВВП на військову допомогу Україні. Така позиція зумовлена прагненням урядів зберегти гнучкість у внутрішній оборонній політиці, а не зміною ставлення до Києва. Про це в коментарі "Укрінформу" заявив Стівен Сайдеман, очільник школи міжнародних відносин Нормана Патерсона в Оттаві.
На переконання професора Сайдемана, скепсис щодо встановлення обов'язкового фінансового порогу на підтримку ЗСУ лежить виключно у площині внутрішнього бюджетного планування країн Заходу.
"Те, що Канада входить до ширшої групи держав, не охочих йти на цей крок, свідчить, що йдеться не стільки про відданість Україні, як про небажання зв'язувати собі руки. Як на мене, справа перш за все у механізмах, адже уряди цих держав уже стикаються зі значним тиском стосовно необхідності досягти певних рівнів витрат для інших потреб", – пояснив аналітик.
Він підкреслив, що для багатьох столиць Альянсу серйозним викликом залишається навіть виконання попереднього базового нормативу НАТО – доведення власних оборонних витрат до рівня 3,5% ВВП. На тлі внутрішніх дискусій та навантаження на національні бюджети, керівники цих країн побоюються брати на себе додаткові та жорстко регламентовані міжнародні фінансові зобов'язання у розмірі ще 0,25%.
Сайдеман також звернув увагу на геополітичну реальність всередині блоку, яка робить затвердження подібної норми малоімовірним у найближчій перспективі. Зокрема, ключову роль відіграє позиція Адміністрації президента США.
"Трамп все одно ніколи б не погодився на подібне стосовно США, тож точиться багато дебатів стосовно того, що все одно ніколи не трапиться, адже консенсус вимагає згоди усіх", – підсумував очільник школи міжнародних відносин.
Попри суперечки навколо запровадження сталих відсоткових нормативів, більшість країн НАТО продовжують надавати Україні масштабну допомогу на двосторонній основі. Наприклад, як продемонстрував нещодавній візит Головнокомандувача Збройних сил Норвегії генерала Ейріка Крістофферсена на українську передову, ключові партнери воліють фокусуватися на прямих поставках систем ППО, важкої техніки та боєприпасів відповідно до негайних потреб фронту, уникаючи бюрократичного зв'язування власних бюджетів.
Нагадаємо, що росія готує черговий інструмент юридичного та дипломатичного тиску на європейські країни. Міністерство закордонних справ рф заявило про намір подати офіційну скаргу до Міжнародного суду ООН проти Естонії, Латвії та Литви через вигадані звинувачення в дискримінації.
Читайте також: Лавров телефонував у США: погрожує вдарити по Києву.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
