Від 18 до 60-ти. Досвід військової служби – необов'язковий. Командування сухопутних військ кличе українців ставати до лав територіальної оборони. З 1 січня набуває чинності закон "Про основи національного спротиву". За ним – загони тероборони відділяються в окремий рід військ. Матимуть своє командування і напряму отримуватимуть фінансування з Міноборони. З якими проблемами нині стикаються резервісти і які обов'язки на них покладає держава – дізнавалася журналістка "5 каналу" Ганна Рибалка.
Комплект військового одягу держава має видати резервістові безкоштовно. Однак похизуватися цим, наприклад, у Києві, може лише один батальйон із шести. Дбати про екіпірування мали б центри комплектації, тобто військкомати.
"Зараз це є лише в нашого батальйону. Я дуже сподіваюся, що в наступному році почнуть масово отримувати цю форму", – каже голова ради резервістів 112-ї бригади територіальної оборони Києва Антон Голобородько.
З 1 січня в Україні запрацює закон "Про основи національного спротиву". За ним – загони територіальної оборони офіційно стають окремим родом військ зі своїм командуванням. Райони та області мають сформувати свої загони. Загалом ідеться про 10 тисяч військових-резервістів.
"Ресурсне забезпечення передбачається з нового року чисто на територіальну оборону виділяти централізовано", – розповідає командувач військ територіальної оборони Командування Сухопутних військ ЗСУ Анатолій Баргилевич.
Охочі стати до лав тероборони можуть підписати один із двох видів контрактів – військовий та цивільний. Перший означає постійну службу у військовій частині. Другий – для добровольців, які у мирний час паралельно з основним місцем роботи проходять навчання з тактичного бою. Вік резервіста-добровольця – від 18-ти до 60-ти років. Досвід військової служби – необов'язковий.
"Цивільних, чоловіків, жінок – усіх ми запрошуємо на контракт на службу в резерві. Люди зберігають своє робоче місце, працюють, живуть звичайним цивільним життям. Переваги цих контрактів – що вони отримують безкоштовну підготовку в досвідчених спеціалістів", – розповів заступник директора з оборонних питань Департаменту муніципальної безпеки КМДА Михайло Щербина.
Попри те, що закон про національний спротив запрацює з 1 січня – самі резервісти вже зараз мають невирішені проблеми. І це не лише труднощі з отриманням належного екіпірування. А й дефіцит інструкторів, приміщень, транспорту для навчань. Є питання й щодо зброї. За законом держава має видавати її на навчаннях. А от про те, чи можна використовувати власну – в разі надзвичайної ситуації – не сказано.
"Наші добровольці під час тренувань зможуть приходити в місце тренування, отримувати стрілецьку зброю, іншу зброю. Повертати її на бази, де вона буде під охороною. І у випадку збройної агресії, якоїсь надзвичайної агресії, по сигналу вони будуть збиратися, отримувати свою зброю і нести службу", – розповів радник голови МВС Антон Геращенко.
"Коли я чую, особливо від депутатів, якісь там бравурні доповіді "в разі чого з кожного вікна буде лунати постріл в бік ворога!" У мене питання – а хто і чим буде стріляти з кожного вікна?" – вважає колишній заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій Георгій Тука.
Ще одна небезпека – гроші для резервістів держава виділятиме за залишковим принципом, припускає Георгій Тука. Тож чи будуть забезпечені і формою, і набоями в 2022-му – питання.
У командуванні сухопутних військ не називають кількості резервістів, які вже уклали контракт на службу в теробороні. Натомість кличуть до її лав. Ті, хто підписав контракт раніше, вмотивовані на захист своєї території – у разі агресії готові стати до служби упродовж доби.
Ганна Рибалка, Олексій Іванченков. "5 канал"
Читайте також: Українські командос: як резервісти підставляють своє плече ЗСУ – "Таємниці війни"
