росія пропонує Україні вивести війська з Донеччини в обмін на потенційне членство в НАТО. Водночас кремль намагається використати так звану гуманітарну місію в Костянтинівці, щоб посилити свої позиції та захопити місто. Україна готує найбільший за час повномасштабної війни обмін полоненими, а удари по російських нафтопереробних заводах можуть спричинити масштабну паливну кризу. На фронті окупанти вже знову пересідають на коней.
Костянтинівка: кремль прикриває військові плани гуманітарною місією
Пропозиція володимира путіна провести в Костянтинівці так звану гуманітарну операцію за прикладом Олешок насправді може бути спробою захопити місто. Про це заявив президент України Володимир Зеленський. Він нагадав: під час попередньої операції росіяни заблокували цивільних, залишили їх без їжі та замінували територію. Після евакуації людей окупанти, за словами президента, використали паузу для перекидання зброї та посилення власних позицій. Тому Київ побоюється повторення такого сценарію на Донеччині.
За оцінкою військово-політичного оглядача групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, нині російські війська контролюють північну частину Костянтинівки та центральну промислову зону поблизу обох берегів річки Кривий Торець. Водночас протягом останніх тижнів українські сили провели низку успішних контратак і відкинули противника з позицій на південних околицях міста. Бої тривають безпосередньо в міській забудові, однак росіянам не вдається розширити зони контролю та повністю поглинути Костянтинівку.
Саме тому, вважає експерт, Москва зацікавлена в гуманітарній паузі. Вона могла б дати окупантам час на ротацію, підвезення боєприпасів і посилення підрозділів. Після завершення такої операції російські війська могли б спробувати відновити наступ і захопити місто або взяти його в оточення з півночі.
Донеччина в обмін на НАТО: які пропозиції обговорюють переговорники
Під час переговорів американські представники обговорювали варіант, за якого Україна виводить війська з підконтрольної частини Донеччини в обмін на перспективу членства в НАТО. Володимир Зеленський наголосив: Україна не визнає окуповані території російськими. Винести питання на обговорення суспільства президент готовий лише за умови комплексної пропозиції з конкретними гарантіями безпеки від НАТО та Європейського Союзу, а також фінансуванням сильної української армії.
Серед ідей, які, за повідомленнями, обговорювали американські переговорники, була й зміна адміністративних меж Донецької та Луганської областей. Такий варіант міг би дозволити Кремлю оголосити про територіальну "перемогу", не отримуючи формального визнання окупації. Водночас українська сторона наголошує, що ніколи не погоджувалася на поступки захопленими територіями.
Політолог Ігор Рейтерович назвав ідею перенесення Слов'янська та Краматорська до складу Харківської області черговою спробою знайти штучний компроміс. На його думку, подібні пропозиції свідчать про нерозуміння реалій дипломатичного процесу з боку окремих американських переговорників.
Україна готує найбільший обмін полоненими
Тим часом Україна готується до масштабного повернення своїх громадян із російського полону. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомив, що наступний обмін може стати найбільшим від початку повномасштабної війни. За попередніми домовленостями, додому мають повернутися щонайменше тисяча українців.
Лубінець розповів, що під час обговорення українська сторона отримала підтвердження мінімальної кількості – 1000 осіб. Водночас робота над списками триває, і Київ прагне збільшити масштаб обміну. За словами омбудсмена, якщо вдасться домовитися про повернення 1200 або навіть 1500 людей, Україна працюватиме над реалізацією такого варіанта.
Удари по НПЗ можуть спричинити нову паливну кризу в росії
Українські атаки на російську нафтову інфраструктуру можуть призвести до паливної кризи, масштабнішої за попередню. Нова хвиля ударів, яка розпочалася наприкінці жовтня, охопила щонайменше дев'ять нафтопереробних заводів – від Сибіру до Балтійського моря. За оцінками, пошкодження могли вивести з ладу потужності, на які припадало близько 55% виробництва бензину в росії.
Паралельно росія втрачає засоби протиповітряної оборони, що ускладнює захист стратегічних об'єктів від українських безпілотників. Військово-політичний оглядач Олександр Коваленко зазначає, що від початку повномасштабного вторгнення українські сили уразили понад 1750 російських засобів ППО. За його словами, росія щомісяця втрачає десятки таких систем, але відновлювати їхні запаси може значно повільніше – виробляючи лише одиниці комплексів малого та середнього радіуса дії. Через це російська протиповітряна оборона вже не здатна повноцінно захищати навіть частину стратегічно важливих об'єктів.
Російські військові знову штурмують на конях
На тлі втрат техніки та проблем із логістикою російські окупанти дедалі частіше використовують для пересування коней. У Telegram-каналах з'явилися відео, на яких російські військові їдуть верхи дорогами в напрямку позицій українських сил. Такі кадри свідчать про чергові спроби противника пристосуватися до умов фронту, де техніка стає вразливою для безпілотників.
Єлизавета Калітвенцва, "5 канал".
Нагадаємо, Москва намагається використати переговори щодо завершення війни проти України, щоб домогтися масштабних змін у системі європейської безпеки. кремль фактично повертається до вимог, які висував США та НАТО ще наприкінці 2021 року, зокрема щодо обмеження розширення Альянсу та його військової присутності у Східній Європі.
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.