"Ай-Петрі СВ": як український РЕБ перетворюється на єдину систему протиповітряного захисту

Українські розробники вдосконалюють комплекси радіоелектронної боротьби, щоб вони могли не лише придушувати сигнали ворожих безпілотників, а й самостійно аналізувати повітряні загрози та координувати роботу інших засобів захисту. Один із таких проєктів – "Ай-Петрі СВ", який створює компанія Storkway.

Про розвиток комплексу, його можливості та досвід застосування на фронті розповідає видання "Оборонка".

Головна складність сучасної радіоелектронної боротьби полягає в тому, що українські військові мають протидіяти великій кількості російських безпілотників, не створюючи перешкод для власних дронів. Завдання ускладнюють постійна зміна частот керування, захищені антени супутникової навігації CRPA та MESH-мережі, які дають змогу керувати безпілотниками на значних відстанях.

Тому ефективність РЕБ дедалі більше залежить не лише від потужності передавачів, а й від здатності системи розпізнавати загрози, аналізувати інформацію та швидко обирати спосіб протидії.

Від розробки до бойового застосування

Ідея створення "Ай-Петрі СВ" виникла ще під час АТО. Частина майбутньої команди Storkway тоді працювала над комплексами РЕБ "Нота" і вже розглядала безпілотники як одну з головних загроз на полі бою.

Після початку повномасштабного вторгнення розробники взялися за створення нової системи. Спочатку її призначенням була протидія безпілотникам із CRPA-антенами, які захищають супутникову навігацію від радіоелектронного придушення.

За даними компанії, фінансову підтримку проєкту надав благодійний фонд Петра Порошенка – на розробку спрямували 150 млн грн. Перші зразки виготовили та передали на випробування на південному напрямку приблизно за п'ять місяців.

На початковому етапі комплекс ще потребував доопрацювання, зокрема програмного забезпечення та конструкції. Однак військові зацікавилися розробкою, після чого її продовжили вдосконалювати з урахуванням бойового досвіду.

У Storkway стверджують, що під час випробувань "Ай-Петрі СВ" зміг придушити сигнал чотириканальної CRPA-антени. У 2024 році комплекс пройшов кодифікацію Міністерства оборони.

Не просто станція глушіння

"Ай-Петрі СВ" – це комплекс, який поєднує засоби радіоелектронної боротьби, радіолокаційного виявлення та оптичного спостереження. Його роботу координує власна система керування, що збирає інформацію з різних джерел і допомагає визначати порядок протидії загрозам.

Розробка має стаціонарну та мобільну модифікації. Мобільну версію можна перевозити пікапом, а для розгортання, за інформацією виробника, достатньо двох військових і близько десяти хвилин.

Комплекс здатний виявляти радіосигнали та визначати напрямок на їхнє джерело. За заявленими характеристиками, дальність пеленгації становить 20–30 км. Система також має поворотну платформу з оглядом на 360 градусів.

Під час бойового застосування комплекс використовували, зокрема, для захисту української артилерії від російської розвідки. Колишній командир 53-ї окремої механізованої бригади Анатолій Козел із позивним Купол розповів виданню, що кілька таких систем могли залучати для прикриття HIMARS та інших важливих засобів ураження.

Згодом можливості комплексу розширили. До новіших модифікацій додали засоби протидії радіокерованим FPV-дронам, що дозволило використовувати їх також для прикриття логістичних маршрутів.

За словами військових, під час окремих епізодів застосування "Ай-Петрі СВ" спостерігали зниження точності російських керованих авіабомб. Це пов'язують із використанням у таких боєприпасах антен супутникової навігації, подібних до тих, що встановлюють на безпілотниках. Водночас ефективність такого впливу залежить від умов і тактики застосування комплексу.

Програмне забезпечення координує роботу різних систем

Найбільші зміни в нових версіях "Ай-Петрі СВ" стосуються програмного забезпечення. Якщо раніше система керування була призначена переважно для дистанційної роботи з однойменними комплексами, то тепер розробники розширюють можливості інтеграції з іншими засобами радіоелектронної розвідки, радарами, РЕБ і протиповітряної оборони.

У результаті оператори можуть отримувати інформацію з різних джерел в одному інтерфейсі. Програмне забезпечення аналізує обстановку, пропонує варіанти протидії та розподіляє завдання між доступними комплексами.

У компанії порівнюють цю систему з автоматизованим помічником оператора. Вона може визначати, які засоби доцільно спрямувати проти конкретних цілей, а після зникнення однієї загрози – перенаправляти їх на інші.

Такий підхід має зменшити навантаження на військових, яким доводиться працювати в умовах постійних атак і тривалого чергування. У перспективі інтеграція різних засобів в одну мережу має забезпечити узгоджену роботу в межах спільного протиповітряного контуру.

Розробники готуються до нових загроз

Storkway продовжує працювати над збільшенням дальності та точності виявлення цілей. Серед заявлених планів – досягнення дальності виявлення до 150 км.

Ще один напрям модернізації – протидія російським MESH-системам, які використовують для керування безпілотниками на значній відстані. За інформацією компанії, комплекс уже отримав засоби виявлення таких мереж на російських дронах "Молнія" та "Шахед".

Однак для протидії швидкісним реактивним безпілотникам потрібне щільніше розміщення засобів РЕБ. Через високу швидкість польоту такі цілі можуть швидко залишати зону дії окремого комплексу.

За оцінками, наведеними у матеріалі "Оборонки", до кінця року на озброєнні українських військових має бути понад 500 комплексів "Ай-Петрі СВ". Їх закуповували як за кошти українських благодійних фондів, так і за підтримки іноземних партнерів через Міністерство оборони.

Водночас потреба в таких системах залишається значною – вони потрібні не лише на передовій, а й для захисту об'єктів та маршрутів у тилу.

Подальший розвиток "Ай-Петрі СВ" передбачає не тільки збільшення кількості комплексів, а й об'єднання різних засобів в єдину систему. Розробники прагнуть скоротити час між виявленням повітряної загрози та початком протидії, передавши частину аналітичних і координаційних завдань автоматизованому програмному забезпеченню.

Як раніше повідомляв 5.UA – починаючи з осені 2023 року, Петро Порошенко інвестував понад 200 мільйонів гривень у розроблення та виробництво унікальних систем "Ай-Петрі СВ". Ці комплекси успішно пройшли випробування та використовуються у Збройних силах, прикриваючи тисячу кілометрів лінії боєзіткнення. Фінансування програми державою тривалий час не відбувалося, контракт із Міністерством оборони був укладений лише у березні 2025 року

Читайте також: "Воювати повинні технології" – Порошенко передав ЗСУ 20 нових комплексів "Ай-Петрі", які профінансували партнери з НАТО