Дмитро згадує – хотів показати другу, де ростуть найкращі ялинки, адже напередодні вже був у лісі з батьком. Додому вирішив вертатися коротшим шляхом. Зрозумів, що заблукав, коли вже смеркло.

Дмитро Грек, заблукалий: «Я йду додому тією самою дорогою, але трохи скривив, пішов через інше місце. Йду по лісу, до вечора, йду, йду».

Тим часом, батьки та односельці розпочали пошуки.

Тетяна Грек, мама хлопчика: «Ми шукали самі, ми не думали, що так далеко зайде. Ми оці всі свої односельчани візьмемо в коло, ми гукали».

Борис Грек, батько хлопчика: «Як же ж не переживать – до цієї пори немає вдома. Та ще й мороз взявся звечора такий добрий».

Уночі мороз сягнув п'яти градусів. Хлопець був легко вдягнутий, тож, аби не змерзнути, обклався сосновими гілками.

Дмитро Грек, заблукалий: «Повиламував гілочок, щоб на землі не лежать. Вкрився, мені руки заховав і голову заховав. Цілу ніч спав, але там коло мене зайці бігали – я кожен раз прокидався».

Надвечір другої доби, коли пошуки вже вирішили припинити, хлопець почув голос діда та відгукнувся. Півтори доби у лісі на його здоров’ї не позначилися – у Дмитра немає навіть нежитю.

Оксана Трокоз, Олександр Махлайчук, Житомирщина, 5 канал.