Іван Дубей служив у 8-му батальйоні 10-ї бригади. Поблизу Попасної, що на Луганщині. У нього поцілив ворожий снайпер. Куля потрапила в лоб і зупинилася біля потилиці. Чотири дні дніпровські медики боролися за його життя. 

Помер молодий боєць, так і не отямившись. Попрощатися із Героєм прийшли сотні людей. Поховали Івана у рідному селі Ворона у Коломийському районі. У нього залишився син, батьки та брат.

"Він був вільною людиною, сильним, здоровим хлопцем, справжнім десантником. Хоч ми були в гірсько-штурмовій бригаді, він був для нас завжди десантником. Він дійсно був тою людиною, на яку можна було завжди покластися, яка могла поставити плече. Стояти впереді на нульовій лінії, це однозначно я знав, що в мене Ванька за спиною", - згадує побратим загиблого Віталій Болехівський.

"Знаходився на бойовій позиції під час обстрілу. Побіг за боєприпасами, куля снайпера дістала Івана. Показав себе як чудова людина, прекрасний товариш, який ніколи не жалівся на труднощі військової служби. Завжди приходив на допомогу як побратимам, товаришам своїм", - говорить начальник розвідки 8-го батальйону 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ Віталій Кузнєцов.