Він мріяв стати спортивним журналістом, але обрав професію історика. Богдан Сагун, 25-річний хлопець, в перший день великої війни пішов добровольцем до лав Збройних сил. Боронив Київщину в теробороні, після відбивав Луганщину від ворога. Президент нагородив бійця Орденом "За мужність" III ступеня. Посмертно. Історію молодого киянина, який загинув під Лисичанськом, рятуючи побратимів від ворожого обстрілу, розповість кореспондентка "5 каналу" Карина Шевченко.
Богдан завжди був усміхненим. Таким пригадують рідні Богдана Сагуна – молодого киянина, який пішов захищати Україну в перші дні повномасштабного вторгнення. Батько – військовий, тримав у дисципліні, згадує мама.
"Він як був маленький, приходив до мене і клав голову на ноги, дивився в очі і питав: "Мамцю, ти мене любиш?"", – розповіла мама Богдана Олександра Сагун.
За її словами, син на місці не сидів. Спробував свої вміння у різних напрямках: танці, журналістика та спорт. У школі зацікавився історією, захопився постаттю В'ячеслава Чорновола. Тому вступив на історика до педагогічного університету Драгоманова. Паралельно, слідом за батьком, закінчив військову кафедру в університеті Шевченка.
Читайте також: У Києві родина загиблого воїна Геннадія Афанасьєва хоче назвати на його честь вулицю.
"Майдан почався, коли він навчався в 11 класі. Він каже: "Ми на Майдан". Я заборонила, бо це не дитячі забавки. Він сказав: "Ми все одно підемо, ми вже дорослі і все усвідомлюємо"", – пригадала Олександра.
Коли закінчив університет, почав пошуки себе та навіть працював відеооператором. Однак повномасштабна війна змінила плани. І 24 лютого Богдан пішов до військкомату.
"Йому сказали чекати, а він сказав: "Ні, у вас є мій телефон, чекати не можна, потрібно щось робити" і поїхав в тероборону", – додала мама Богдана.
Спочатку обороняв Київщину. Після деокупації батальйон Богдана перемістили на Луганщину, під Лисичанськ. У свої 25 років став командиром мінометного підрозділу. Мав позивний "Гун" – останні літери його прізвища.
Дивіться також відео: Товариш загинув, я залишився живий. Лікарі не давали шансів. Історія військового Романа Ковалюка.
"Ми його просили залишитися, але насправді не дуже просили, бо знали, що він все одно поїде", – пояснила мама загиблого.
У квітні 2022 року вони бачилися востаннє. Богдан щодня був на зв'язку.
"Зранку прилетіло чотири ракети на Лук'янівку, ми тут живемо. І Богдан з самого ранку написав: "Мам, як ти?". Вечері я написала: "Синочок, як ти?" і в той час я не знала що його вже немає. Написала зранку, тоді написала знову вечері. Вівторок знову написала: "Синочок хвилююся", а тоді вже дізналася", – пригадала мама Богдана.
26 червня 2022 року "Гун" загинув, рятуючи свій підрозділ від ворожого обстрілу. Першою про смерть дізналася тітка Богдана.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
"Андрій батько подзвонив. Я, звичайно, зрозуміла, що щось недобре, бо ми не часто на той час спілкувалися. Ми домовилися зустрітися. І ось коли я вже його побачила, то все зрозуміла", – розповіла тітка Богдана Тетяна Дроботенко.
У пам'ять про загиблого героя викладач історії Богдана з університету Драгоманова написав книгу. Зібрав його біографію та спогади близьких людей.
"Цей хлопчина відрізнявся тим, що він завжди усміхався. У мене зразу прийшла назва свого допису "Завжди усміхнений у вічності". Потім за спогадами хлопців, з якими він працював теж вийшло, що він був таким позитивним і оптимістом. Один побратим навіть так його і назвав "герой Крут, що зійшов зі сторінок книг"", – зазначив професор національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова Ігор Коляда.
Історія життя Богдана викладена на 450 сторінках. Бабуся хлопця після прочитання книги, поділилася із нами мрією.
"Коли звільниться територія, де загинув Богданчик, побувати на тій землі", – сказала бабуся Богдана Ольга Арещенко.
Карина Шевченко, Микола Чеботарьов, Орест Пона, "5 канал".
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
Дивіться також фотогалерею за темою:
Українці провели в останню путь загиблого воїна Дмитра Коцюбайла – фото
