Вже понад 1700 в'язнів покинули колонії утримання задля того, щоб стати на захист України. Їх відібрали з-поміж 4500 заяв. Якщо воюватимуть до кінця війни, їм обіцяють умовно-дострокове звільнення. Як воюють колишні в'язні та хто має право претендувати на вступ до лав ЗСУ, дивіться далі в сюжеті "5 каналу".
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Тренування починаються з керування бронетехнікою. Військові відточують проїзд та розвантаження. Вишкіл проходять нові бійці – колишні засуджені.
Богдан Філоненко відбував покарання за викрадення авто, нині – боєць ЗСУ. Каже, його співкамерники розкритикували рішення служити.
"Деякі хлопці казали мені: "Поживи ще трохи". Я відповів: "Що ти маєш на увазі – пожити трохи?". Я не йду помирати. Я збираюся служити і змінити своє життя"", – розповів боєць 57-ї мотопіхотної бригади ЗСУ Богдан Філоненко.
32-річний чоловік є одним із тисяч українських засуджених, які скористалися новим законом про амністію в обмін на службу в армії. За інформацією Мін'юсту, у Збройних силах України нині майже 4000 осіб.
Читайте також: Вже більш як три тисячі ув'язнених у ЗСУ, серед яких є поранені і загиблі.
46-річному Павлу залишився рік відбувати покарання за напад, але він зголосився служити наступного дня після того, як у травні набрав чинності новий закон.
"Мені залишився рік терміну покарання, і я міг бути у в'язниці, а не йти на війну. Але це вибір, який я зробив. Чому якісь чужинці повинні прийти в мою країну і знищити мою землю?", – запитує Павло.
Міністр юстиції Денис Малюська раніше заявляв, що можна було б мобілізувати від 10 до 20 тисяч засуджених. Відповідно до нового закону, якщо вони погодяться служити до кінця війни, отримають умовно-дострокове звільнення.
Але змінити в’язницю на службу українському народу можуть не всі. Не відберуть до ЗСУ деякі категорії ув’язнених, на кшталт тих, хто убив двох або більше людей, а також засуджених за сексуальні злочини.
"Мама мене поважає! Вона спочатку сумнівалася в мені – не могла повірити, що я прийму таке рішення. Коли я нарешті зателефонував і надіслав їй пару фотографій, тоді стало легше на душі", – додав Богдан.
Яна Лимаренко, Харківська область, "5 канал"
Дивіться також:
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
