В Україні вже 17 років поспіль діє соціальна програма "Домашня опіка", якою вже скористалися понад тринадцять тисяч українських пенсіонерів. Соціальні працівники з фаховою освітою допомагають своїм підопічним і ін'єкції зробити, і про життя поговорити. Крім того, небайдужі купують продукти та оплачують комунальні послуги для самотніх людей.
Для багатьох людей, що втратили рідних, соціальний працівник – це майже родичка, яка завжди вислухає, розрадить та допоможе вирішити будь-яку проблему: від медичного патронажу до побутових потреб.
"Вона мені і поприбирає, і вікно заклеїть, і підігріє на кухні щось, і подасть", – каже 74-річна підопічна Людмила Купріян.
Соцпрацівник через півміста поспішає до своїх підопічних. Так, самотня Ганна Прищенко майже не бачить і взагалі не виходить із дому, але соціальний працівник – її єдина помічниця.
"Вона мені як член родини. Я дуже поважаю Танюшу, я її люблю. Ми з нею зідзвонюємося. Я прошу її – Танюша, мені дуже потрібна ваша допомога. І вона, як ми домовляємося, прибігає та одразу все закуповує", – розповідає підопічна Ганна.
Тетяна Вавриш за освітою медик. Нині навчається на курсах психотерапевтів. Уже сім років вона опікується літніми киянами і має 15 підопічних.
"Мені подобається це робити, і я відчуваю, що не задарма проживаю це життя. Я бачу, що потрібна цим людям, дуже до них звикаю, і кожна втрата, кожна смерть – це наче рідна мені людина пішла", – каже соціальний працівник Тетяна Вавриш.
В Україні живуть 740 тисяч самотніх людей. Альтернативою державним органам соцзахисту для них є благодійна соціальна програма "Домашня опіка", яка залучає понад 80 опікунів у дванадцятьох містах.
Звернутися на гарячу лінію програми "Домашня опіка" може кожен самотній пенсіонер. Часто допомога соціальних працівників – єдина можливість для літніх людей залишитися вдома, а не в лікарняному стаціонарі чи притулку.
Леся Головата, Валентин Стрельцов, "5 канал"
