За два дні до вересня — ми знову на Сімферопольському вокзалі. У місці, де ще досі здається, що навколо блукають тисячі примар: більшість з них із великими рюкзаками або валізами, засмаглі, втомлені. Якщо прислухатися — то навіть здається, що чути вигуки місцевих торговців. Вони пропонують свої товари на різний смак — пиріжки, хот-доги, морозиво, воду, холодне пиво — будь-що, що допомагає туристові скоротати годинку-півтори до потягу або підсолодити дорогу додому.
Але вже за кілька секунд марення опадає — і перед очима постають тихий перон, осиротілі колії, звідусіль витріщаються порожні зіниці вітрин, колись заповнені товарами, про які нині нагадують лише вивіски. На табло розкладу — лише потяги внутрішнього кримського сполучення.
Не дуже активні навіть водії автобусів — хоча колісний транспорт нині є найбільш поширеним і доступним видом пересування на півострові. За два дні до вересня колись найвелелюдніше місце у Криму виглядає так, ніби ми спізнилися на пару тижнів, і туристичний сезон завершився без нас...
Вловити свій шматочок сезону. В окупованому Криму нині мало хто згадує вільні українські часи, коли вокзали були переповнені, кафе стояли на кожному кроці, а на туристах заробляли всі, хто мав бодай пару квадратних метрів близько до моря. При цьому колись готуватися до старту "турперегонів" починали ще в квітні. Зараз — успіхи або провали порівнюють лиш з роком минулим. А про порожній 2014-й взагалі воліють не згадувати як про страшний сон.
Цьогоріч — замість традиційних травневих сезон фактично стартував... з середини липня. "Пік сезону у перевізників цьогоріч прийшовся на липень-серпень. Ми возили багато дітей, в тому числі і з різних регіонів Росії. Проте, деякі проекти, які готувалися — патріотичні екскурсії — так і не стартували. Наприклад, одна наша клієнтка спочатку хотіла набирати групи з початку липня, потім — із середини. А потім так і не змогла стартувати, бо просто не назбиралося достатньо людей", – розповідає працівник кримської компанії-автоперевізника Юрій.
Те, що нинішній сезон у Криму протривав рівно місяць-півтора залежно від місця, підтвердили і власники міні-готелів, і підприємці, що багато років займаються виробництвом і продажем сувенірів. При цьому найкращі показники за словами наших співбесідників взяли Південний берег Криму і західні курорти півострова. Наприклад, у Бахчисараї цьогоріч був просто наплив росіян, а Коктебель простояв порожнім. Встигла спіймати шматочок турзаробітку і Ялта. "У Ялті в обладнаних місцях сезон відбувся. Що стосується решти Криму — картинка різна. Разюче поменшало стихійних туристів. Росіяни бояться їхати в нікуди, тому маклери на трасах у недоборах. Так, як раніше, не було. Це видно всім. Набережна і Масандрівський пляж в пік сезону — відсотків 60 наповнення. Бюджетні заклади простояли порожніми. Туристи бідні, приїхали за путівками або навіть без них, і взагалі нічого не купували, не витрачали гроші навіть на дітей. Були ситуації, коли говорили, що чупа-чупси коштують дорого," – підсумовує результати року спеціаліст з організації відпочинку Іллона Дорошенко.
Лише місяць попрацювали і сувенірники. "Фактично сезон був лише з 15 липня по 15 серпня. І якщо брати у порівнянні з 2013-м роком, то така напружена робота і заробітки в нас були з 15 червня по 15 жовтня, тобто чотири місяці замість одного. З приводу обсягу продажів — російські туристи купують лише магніти, чаї та пояси. Решта — виставка товару, який не продається. Тобто натовп після 15 липня був грандіозний, але продажів не було, торгувалися за кожен магнітик і вимагали знижки," – розповідає працівниця сувенірної галузі кримчанка Тетяна.
Фото від людей, які цьогоріч побували на відпочинку в різних куточках Криму, говорять самі за себе: відпочивальники заполонили пляжі лише в серпні. За різними оцінками — власним ходом і за турпутівками півострів з початку літа відвідало 1.5-2 мільйони людей. В так званому ж Мінтуризму республіки відрапортували про понад чотири мільйони гостей. "В основному турист — це бюджетник в санаторії. Враховуючи те, що до окупації в нас було близько 1 мільйону 200 тисяч організованих відпочивальників (у здравницях), а кількість здравниць скоротилася приблизно на 100, то можу припустити грубо, що загальна кількість туристів в Криму (організованих і неорганізованих) не перевищить 2 мільйони за рік. За найоптимістичнішого прогнозування і за повного завантаження об'єктів. Якщо припустити, що і коефіцієнт завантаження знизився, то мільйона півтора реально було туристів. А дохід від них навіть боюся прогнозувати," – рахує кримчанка, що не схотіла назвати своє ім'я через те, що має контакти в туристичній галузі півострова.
Про те, що сезон-2016 розчарував офіційних чиновників РФ, написали навіть у російській пресі. Так, "Газета.Ru", посилаючись на дані Асоціації туроператорів Росії, з'ясувала, що Крим не виправдав прогнозів, більшість літаків до півострова відправлялися напівпорожніми, не дорахувалися туристів і в приватному секторі. Тоді, як інші російські курорти, навпаки, отримали приріст — від 40 до 70%. Власники міні-готелів, які цьогоріч працювали в Криму, підкреслили — багатьом вдалося витягнути скорочений сезон лиш завдяки підсиленій рекламі.
Так, наш співбесідник Олександр, що має готель в Євпаторії, в порівнянні із попереднім роком заробив більше відсотків на 20. "Мої "плюс 20%" вийшли лиш завдяки співробітництву з booking.com. Якщо сподіватися лише на прості сайти і на маклерів, у кращому випадку підсумок був би 20-30% тільки зі знаком мінус. Порівнювати ж з українськими часами зараз важко, тому що навіть тоді російські ЗМІ спотворювали інформацію про Крим, і, відповідно, сезони останніх років були важкими. І ще особливість Криму українського в тому, що розрахунок в нас відбувався в основному в доларах. Тобто якщо виходити з цього, то дохід в у.о. зменшився на 40-45%. Самі відпочивальники в основній своїй масі небагаті, цікавляться дешевими столовими, економлять на трансфері", – розповідає Олександр. За його словами, "оксамитовий сезон" у його готелі завершиться 20 вересня — саме тоді знімуть останнє бронювання. Та вже зараз кількість туристів помітно знизилася, попри те, що погода досі дуже сприятлива.
За підрахунками Олександра, в основному в Криму нині відпочивають мешканці материкової Росії — і загалом це ті, хто відвідує півострів вперше. Проте, у порівнянні з роком минулим, збільшилася й кількість машин з українськими номерами. Звичайно, загальний відсоток їх невеликий.
Російського ж туриста від сучасного Криму відлякують поганий сервіс, несмачна їжа і занедбана інфраструктура, переконана журналістка з Москви Ксенія. Вона приїхала до півострова у родинних справах, і була шокована станом Криму туристичного.
"Єдине, що помітно, все дуже збідніле, обшарпане, вуличного освітлення немає ніде, навіть у центрі. Як, власне, і людей. Жахливо в "Русбургері" – вони віджали будівлю у Макдоналдса, і навіть не зробили там ремонт. Дуже несмачна, вбога їжа, не дають серветок. Бари майже не працюють. Є якісь ресторани, але там середній чек — тисяча рублів (понад 300 гривень — ред.). Але я за такі гроші можу в Москві сходити у нормальний заклад. Повний занепад. У вуличних кафе нікого нема. І я не думаю, що це через те, що всі ломанулися до Туреччини. Просто тут дуже обмежений сервіс (він таким був і до того), все дуже дорого, дуже дорогі квитки, важко добиратися з Росії, в чергах. І в Росії криза, середній клас ніколи сюди не поїде. А тим, в кого зарплата 10 тисяч рублів (понад три тисячі гривень — ред.) нащо той Крим здався? Вони й у Сочі-то ніколи не були," – ділиться враженнями Ксенія.
За середніми підрахунками, російська родина з трьох-чотирьох людей за тижневий відпочинок у Криму нині залишає — понад 100 тисяч рублів (більше 33 тисяч гривень). Тоді, як у Криму українському, вистачало втричі меншої суми. Середня ж вартість доби у недорогому готелі на різних курортах — від 500 до 1200 гривень. Середній чек за обід у кафе — двісті-триста гривень з людини.
Офіційні особи Криму переконують — попри дорожнечу і складнощі логістики турист ще поїде до півострова, і рахувати заробітки планують аж наприкінці року. Цілком ймовірно, що російським відпочивальникам до того часу доведеться познайомитися ще з однією романтичною принадою розваг у "російському Криму" – вечерями при свічках та під гуркіт дизельного генератора. Адже з приходом осені мешканці півострова, особливо у східній його частині, повідомляють про тривалі відключення електроенергії.
Леся Кримська Українка
