Країна вимагала відкритості. Чиновники і політики відкрито задекларували, що мають. І тут країна на кілька днів отетеріла. Вау... От вам і відповідь, чого усі пнуться в високі чиновники і політики – судячи з декларацій там медом помазано. Західні чиновники – то просто злидні у порівнянні.

Тут вже інтернетом обурення – розкуркулить. От розкуркулювати не варто. Цей пролетарський більшовизм – не наш метод. Бути заможним – це нормально. Питання: яким чином це добро приросло...

Навіть по-людськи трохи шкода легальних мільйонерів, котрі зробили себе самі, ще й сплачуючи податки. Електронне декларування – це перша фіксація. Початок накопичення інформації, котра, як відкрита книга, і для нас з вами, і для будь-яких слідчих органів.

І насправді не важливо, хто усі ці скоробогатьки – Альхени чи Корейки. Важливо, що тепер вони мають про це розповідати. І не лише стара політгвардія, а й молода, що любить слово "антикорупція". А нам з вами, громадянам, ця інформація знадобиться перед виборами – для розуміння хто є "ху".

Докладніше дивіться у сюжеті "Час. Підсумки тижня":