Від самого ранку до пам’ятника Шевченку збираються євромайданівці. Вже до дванадцятої їх налічувалось близько сотні. Неподалік паркується міська маршрутка. З неї організовано виходять кількадесят молодиків спортивної статури із битками в руках.

У бійці дісталося камері оператора місцевого телеканалу.

Андрій Радич, оператор новин АТН: «Налетели сзади ребята с битами, сразу битой по камере, пытались вырвать, но я удержал. И потом штатив еще мне поламали».

Допомагає медійнику відбиватись від спортсменів і ось цей 70-річний пенсіонер. На пам’ять про віче - отримує трофей.

Іван Швидко, активіст Євромайдану: «Показываю их образец, чем они воюют против мирного населения. Да, это трофей. И оператора защитил, оттолкнул его левой рукой, а оператора вправо. Тем самым, не добили камеру ему».

За кілька хвилин частина нападників розбігається. Решту - відтісняють міліціонери. Утім жодного не затримують. За півгодини молодики колоною залишають площу. 

Журналіст, «5 канал»: «Організовані озброєні групи ходять Харковом, чому їх не затримують, хто вони?»

Міліціонер: «А хто вони? Громадяни, такі ж, як і всі».

Євромайданівці після сутички вживають додаткових заходів безпеки - створюють навколо мітингу живе коло. Мають припущення і щодо організації нападу.

Борис Захаров, правозахисник, учасник акції: «Є підозри, що це Добкін і Кернес. Головне – атмосфера страху. Мені здається, що влада дуже боїться, треба щось доповідати нагору,тому вони вдаються до таких низьких засобів боротьби як ви наймання гопників».

Володимир Чистилін, співорганізатор Євромайдну: «Оцими бітами, навіть не розпакованими, вони били сьогодні наших людей, ми багато із’яли».

Антоніна: «Мені не страшно! Я піду груддю за себе, за своїх дітей і за чужих! Я груддю впаду!»

Схожий інцидент відбувся і напередодні. Тоді напади молодиків із георгіївськими стрічками - допомогли відбити ультрас «Металіста».

Світлана Сірик, В'ячеслав Кузьменко, Харків, «5 канал».