Ну, і поки в Європу нас не пускають, пошукаймо, як то кажуть, пригоди вдома. Погодьтеся, ми мріємо про іноземний курорт, і геть не помічаємо туристичну Україну. Звісно, сервіс не той, умови подекуди не ті. Але два-три дні проїхати автомобілем країною – і можна таке побачити!

Наша Олена Соловйова вже другий тиждень привозить нам незвичайні локації з такою фотогенічною природою, що важко всидіти на місці. Цього тижня вона побувала в Олешківських пісках на Херсонщині та у Вилковому в Одеській області. Подивіться.

Одеська область. Вилкове

Мешканців цього чудернацького містечка у двохстах кілометрах від Одеси бездоріжжя не бентежить. У провулків Вилкового – колориту з головою.

Михайло Жмуд, директор туристичної агенції, говорить: "Тут доріг немає, тут дороги – лише водні канали, тому і називається українська Венеція".

40 кілометрів водних вулиць з дерев'яними тротуарами. До сусіда – тільки човном. Орудувати веслами місцеві вміють із пелюшок. Та у пошані – моторки.

"Традиційна вилківська лодка. Для того, щоб зберігати човен, робляться от такі гаражі", – розповідає один із місцевих мешканців. 

Мешканка острова Надія Батрак говорить: "Усі, хто приїжджає, кажуть: "Ви, як у раю, живете. Ну, нам дійсно тут рай".

У раю із хащів дунайського очерету свої нюанси – ані електрики, ані газу. Рятують сонячні батареї та повноводні вулиці.

Пані Надія каже: "Вода у нас дунайська, відстоюємо, кип'ятимо. Бувало, що і затопляло, все пропадало, знову відновлювали, Бог дає терпіння".

Островитянка Надія, як за діда-прадіда, ростить сади і продає ягідне вино. Інколи приймає туристів. Як закортить острівної романтики, з місцевими про прихисток можна домовитися за кількасот гривень на добу.

Помічник адміністратора готелю Олена Нікольченко говорить: "Номер двомісний, у ньому є двоспальне ліжко плюс "одинарка". Вартість у будній день 1270, у вихідний – 1450".

Готель на суші. Кондиціонер, власна ванна – це номер "покращений". Економ – удвічі дешевший. Зазвичай, у вихідні тут під зав'язку. Нині – просторо.

"Можна шашлик ввечері посмажити, посидіти в бесідці, половити рибку", – розповідає адміністратор Олена.

А місцевий мешканець каже: "Щучка є, жерех, сом".

Та у Вилківських водах є живність і побільше. Водяний буйвол Міша та ще майже 2 десятки його родичів мешкає на безлюдному острові Єрмаків. І користується усіма перевагами Вилкового.

Гід Дмитро Кирпичников каже: "Мошка і овод у нас кусає – і вони в воду".

Погоню оводів за буйволами можна спостерігати на екскурсії Дунаєм. Залежно від плавзасобу і кількості людей вона вартуватиме від півтори тисячі. Стільки ж – подорож на "нульовий кілометр". Місце, де Дунай впадає в море – популярна фотозона.

Директор туристичної агенції Михайло Жмуд каже: "Дунай щорічно виносить 60-70 тонн мулу, море добавляє пісок і так формується поступово суша. Тут територія України щорічно в середньому збільшується на 30-40 гектарів".

За кількасот гривень можна орендувати човен і повеслувати вулицями Вилкового власноруч.

Місцева мешканка Катерина розповідає: "Фрукти, овочі тут смачніші. Можна рибу купити і чорну ікру".

Гастротуристів спокушають і традиційною вилківською юшкою.

Співзасновник туроператора Михайло Жмуд каже: "Це не просто уха традиційна, а це поєднання первої страви і другої, на кожного туриста закладається пів кілограма риби".

Спробувати юшку команді "Підсумків" вдалося тільки на словах. Казани – порожні. Печі розпалюють лише вихідними або під великі групи туристів. А таких тут від карантину забракло.

Анатолій, продавець квасу, каже: "Позавчора, наприклад, один автобус був. За цілий день 20 літрів квасу продав, це хіба торгівля?".

Херсонська область. Олешківські піски

Про холодний квас тут тільки й мріяти. Менш ніж за 500 кілометрів від міста на воді – царина піску.

Олешківські піски на Херсонщині – найбільша природна пустеля степової Європи – понад 175 тисяч гектарів арен. Температура піску – хоч яєчню смаж.

Микола Порубльов, начальник природоохоронного науково-дослідного відділення "Раденське", говорить: "Років 5 тому ми клали градусник, міряли пісок. І було 72 градуса –це максимальне, а зверху давило 43".

Жити тут не захочеться і любителям бути онлайн. Гуляючи величезною пательнею, справи доведеться відкласти. Мобільного зв'язку тут практично немає, а от вдалих локацій для селфі – вдосталь.

Краєвиди – максимально фотогенічні. Та позування тут не єдина забавка.

Осідлати бархан – задоволення безкоштовне. А от екскурсії – по 23 гривні для дітей, 46 – для дорослих. Альтанки та блага цивілізації вартість подвоять. Любителі пустельної самоізоляції за 80 гривень з людини за добу можуть розбити власний намет.

Утім, спонтанна поїздка в Олешки ризикує зірватися. Усі відвідини погоджує місцевий військовий полігон. Обмежити екскурсії можуть і через спеку.

Микола Порубльов каже: "Багато людей, які приїжджають, проходять максимум 200-500 метрів і вертаються назад".

Бажання завернути назад непідготовленому туристу навіюють і знамениті херсонські дороги.

Херсонська область. Григорівка

Найбільш стійким у нагороду – не менш легендарні херсонські пейзажі. А от кмітливі без вказівників мають знайти іще одну візитівку краю.

Через температурний скринінг на пропускному пункті місцевої вітроелектростанції лежить шлях до знаменитого Лемурійського озера. Історія появи водойми не менш екстравагантна за антураж довкола.

Сергій Кліщевський, голова Присиваської ОТГ, говорить: "На цьому місці впав воєнний літак у 60-х роках, його коли дістали, то з'явилася воронка. І люди помітили, що ця рапа і грязі допомагають від радикуліту, хвороб суглобів. Багато компаній приїжджають, займаються вивченням цих грязєй, є частково на базі цих грязєй продукція різного типу".

Характерний колір водоймі в акваторії затоки Сиваш, дає водорість Дуналіела. Вона любить сіль, як і туристи.

"Відчуваю невагомість практично, як в космосі", – каже один із відпочивальників.

"Привіт Україна" тут буде у високий сезон, коли з усіх куточків поз'їжджаються поціновувачі грязелікування. Тоді в озері купатися хіба що стоячи. Контролюватиме скупченням людей в умовах карантину фірма, що орендує водойму, запевняють у сільраді. Вона ж відповідає за благоустрій та безпеку. Медпункту на озері немає.

Сергій Кліщевський, голова Присиваської ОТГ, говорить: "Берег безкоштовний, вода безкоштовна. Люди, якщо хочуть скористатися душем, туалетом, альтанками, стоянками машин, то це вже інша оплата". 

А без машини – додаткові витрати на дорогу. Найближча до озера ночівля – за 7 кілометрів у селі Григорівка.

Співвласниця готелю Ольга Кулина говорить: "Телевізор і чайник, утюг, пральна машинка, холодильник, кондиціонер. Двомісний – 700, тримісний – 900".

Екзотичними птахами, що гуляють двором, спокушає поселитися в себе корінна григорівчанка Олена Звірянська. Здає двомісні кімнати.

Олена Звірянська, власниця двору, каже: "У людей окрема кухня, окремий холодильник, ванна. Виноград, вишні абрикоси – це все безкоштовно.

Проживання – 130 з людини на добу, милування павичами – безплатно. Фото на фоні снопів – безцінно. Тим же, хто полює дійсно унікальні кадри, – дорога у село Іванівка. До Іванівської коси.

Херсонська область. Іванівська коса

Так зване Іванівське море відкривається не кожному. Місцеві кажуть: Сиваш вередливий, і зустріти може сірим кольором. Але команді "Підсумків" щастить. Інопланетний краєвид зриває мозок, він точно вартий сотень подоланих кілометрів.

Погані дороги і сервіс, який тільки вчиться працювати на туриста, – так. Усе це є. Але Україна – дивовижна. І цього року ми маємо нагоду відкрити її наново.

Олена Соловйова, Ольга Дунська, Валентин Стрєльцов, "Підсумки тижня"

Ще одне місце, яке вабить туристів, але швидше іноземних, – це Зона відчуження. Зрозуміло, що це не про відпочинок. Але у влади є плани зробити Чорнобиль туристичною Меккою. Утім, поки що все йде не за планом і як виявляється – через брак коштів. Уже наступного тижня ми покажемо вам, чим нині живе Чорнобиль і які шанси створити там туристичний центр.

Дивіться також фотогалерею за темою: