Головне управління розвідки Міністерства оборони України на профільному порталі War&Sanctions оприлюднило детальну інтерактивну 3D-модель, перелік складових частин та іноземну компонентну базу найновішого російського реактивного ударного безпілотника "Герань-4". Цю зброю держава-агресор почала використовувати як пряму контрміру проти українських БпЛА-перехоплювачів, які раніше успішно ліквідовували повільніші бензинові версії.
Історія розробки та випробувань
За даними воєнної розвідки, підготовка до серійного виробництва "Герань-4" завершилася до січня 2026 року. Перші тестові та випробувальні пуски реактивного безпілотника окупанти здійснювали з двох ключових локацій: спеціалізованого дронопорту "Приморськ" в Орловській області рф, а також безпосередньо з окупованої території колишнього Донецького аеропорту.
Уже в травні 2026 року противник перейшов від випробувань до повноцінного бойового застосування цих дронів для нанесення ударів по містах та інфраструктурі України.
Технічна еволюція: від бензобакa до турбореактивного двигуна
Попередній досвід росіян із конструювання реактивної моделі "Герань-3" виявився невдалим: тоді окупанти намагалися просто встановити новий двигун на планер старої бензинової "Герань-2". Конструкція не витримувала навантажень і розвалювалася в повітрі при спробах маневрування на великій швидкості.
"Герань-4" отримала повністю нову інженерну базу:
- крила тепер не від'єднуються від центроплану, конструкція суттєво посилена, а кількість технологічних люків на корпусі зменшена для покращення аеродинаміки та зменшення спротиву повітря. При цьому стандартні габарити лишилися незмінними – 3,5 метра в довжину і 3 метри за розмахом крил.
- розвідка зафіксувала використання двох типів турбореактивних двигунів виробництва КНР. Це або знятий з виробництва Telefly LX-WP-160 (із тягою 160 кг/1600Н), або потужніший Telefly TF-TJ2000A (із тягою 200 кгс/1960 Н), який раніше фіксували на важчих БпЛА "Герань-5".
Тактико-технічні характеристики (ТТХ) "Герань-4"
- Швидкість: крейсерська швидкість під час маневрів становить 300–400 км/год, максимальна швидкість на форсажі – до 500 км/год.
- Висота польоту: здатна підніматися на висоту до 5000 метрів, що ускладнює роботу мобільних вогневих груп ППО.
- Дальність дії: ефективний радіус польоту становить до 450 кілометрів.
- Бойова частина: безпілотник здатний нести важке руйнівне навантаження вагою 50 кг (осколково-фугасна або термобарична ОФЗБЧ-50/ТББЧ-50М) або збільшену термобаричну бойову частину вагою 90 кг (ТББЧ-90).
Примітно, що бортова система управління та вся мікроелектроніка "Герань-4" залишилися ідентичними до попередніх дронів, які збирають на потужностях АТ "ОЕЗ ППТ "Алабуга" в Татарстані за іранськими кресленнями.
Розкриваючи чергові російсько-іранські військові розробки та їхній "китайський слід", ГУР МО України наголошує: зупинити російський повітряний терор та повернути стабільність у світ можливо лише шляхом тотального перекриття каналів постачання іноземних технологій, які агресор продовжує купувати в обхід глобальних санкцій.
Нагадаємо, що Сили безпеки та оборони України підбили підсумки успішної тижневої кампанії ударів по глибокому тилу рф. За допомогою українських дронів та ракет, які глава держави метафорично назвав "далекобійними санкціями", вдалося знищити та пошкодити низку дефіцитних військових об'єктів ворога на відстані майже 1000 км від лінії бойового зіткнення.
Читайте також: Бійці Головного управління розвідки розгромили кадирівських головорізів (відео).
Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій. Також стежте за нами у мережі WhatsApp. Для англомовної аудиторії маємо WhatsApp англійською.
