3% проти 23%. Так змінилася кількість жінок-депутаток у Верховній Раді за 30 років незалежності. Нині таким здобутком – гендерними квотами на виборах – пишаються і самі народні обраниці, і чоловіки, котрі працюють поруч. Колег не називають "прекрасною половиною".
"Сьогодні виклик більший і важчий. Мовиться про рівність, яка прихована, яку не бачимо – питання насильства, доступу про професії, питання бюджету", – пояснює віцепрем'єр-міністерка з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольга Стефанішина.
"Питання не тільки у твоїй статі, щоб тебе для галочки призначили, ти маєш бути професійною, ти маєш показати результат. Якщо немає – ти схибиш на цьому шляху, на якому ми так довго йдемо", – каже депутатка від "ЄС" Ірина Геращенко.
"Жінки беруть активну участь в суспільно-політичному житті, економічному житті, соціальному житті, бізнес житті, всіх галузях, в тому числі і оборони", – зауважує голова ВР Дмитро Разумков.
Ба більше, в оборонці жінкам було заборонено обіймати понад 300 професій. Та під час восьмого скликання Верховної Ради вдалося змінити пострадянські стереотипні нормативи. Як приклад, учасницею нинішнього жіночого конгресу стала перша в Україні жінка-водолаз.
"Чоловіки в середовищі в країні не звиклі до жінок в армії і нарівні з ними, і обов'язки точно такі самі як в них, не розуміли. Якщо є бажання робити кроки і доводити їм, що ти можеш і здатна, тоді змінюють думку", – зауважує військова інструкторка-водолаз Катерина Нікітенко.
За 30 років незалежності таки долаються стереотипи про жіночі та чоловічі обов'язки. Зокрема, все починається змалечку – з виховання дітей в сім'ї, навчальних закладах. І тут освітяни переконані: позитивні зрушення є.
"Була традиція нав'язування певних гендерних ролей для хлопчиків і дівчаток, прослідкувалася в підручниках. На початку при впровадженні антидискримінаційної експертизи і дати позитивні оцінки 15% українським підручникам. Зараз експертизу не проходять 5% від підручників", – пояснює міністерка освіти і науки (2016-2019) Лілія Гриневич.
Бо в результаті, кажуть педагоги, ті діти, які вчитимуться за підручниками без стереотипів, відповідно й будуватимуть суспільство вільне від них.
"Чим вища якість освіти – тим вимогливі громадяни, будуть ставити більші вимоги до влади в плані забезпечення рівноправ'я і вони ставитимуться краще", – переконаний аналітик Петро Бурковський.
Пригадали учасники конгресу і позитивні зміни в українських сім'ях. Завдяки новому закону татусі на рівних із мамами можуть йти у декретну відпустку.
"Ті прориви в законодавстві, які ми зробили, коли декретна відпустка – це прерогатива не лише жінки, а і чоловіка, і практика достатньої кількості родин в Україні. Коли достатньо активна жінка може себе проявити", – каже нардеп "Батьківщини" Сергій Соболєв.
Попри значні здобутки є і численні виклики, які ще потрібно вирішувати – незіставна оплата праці між чоловіками та жінками, домашнє та економічне насилля, домагання на робочих місцях тощо. На цьому наголосила верховна комісарка ООН з прав людини у відеозверненні. Та додала: Україна може підвищити власні шанси на розвиток сталої економіки, якщо рішуче підтримуватиме гендерну рівність.
Олена Рибінська, Микола Довгий, "5 канал"
Нагадаємо, Верховна Рада ухвалила у другому читанні та в цілому законопроєкт, який забороняє використовувати в рекламі твердження і зображення про перевагу однієї статі над іншою та стереотипи про роль чоловіка й жінки.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
