Історія Володимира Лагути
Історія Володимира Лагути
5 канал

Дві війни, але один бойовий шлях: Неймовірна історія десантника ЗСУ

Володимир Лагута у 2014 році визволяв Лисичанськ і штурмував Савур-могилу – як і його дід, теж Володимир Лагута, але в 1944-му

Своїм одностроєм та дідовими бойовими нагородами поповнив колекцію Музею історії України в Другій Світовій війні колишній заступник командира 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Як з'ясувалося, із інтервалом у 70 років вони з дідом боронили одні й ті самі позиції на сході України.

У День Збройних сил у Музеї історії України в Другій світовій війні – не звичайна екскурсія. Відвідувачі – вихованці військового ліцею імені Богуна – не лише ознайомлюються з експозицією про російсько-українську війну, а й слухають розповідь одного з її героїв. Підполковник Володимир Лагута – колишній заступник командира 95-ї Житомирської окремої десантно-штурмової бригади. Для музейників безцінні не лише його спогади, а й експонати, які підполковник дарує музею. Це військова форма Володимира Лагути, а також фото та бойові нагороди його діда – теж Володимира Лагути.

Розповідає: "Дід в 44-му році визволяв Лисичанськ і штурмував Савур-могилу. В 14-му році, через 70 років, я визволяв Лисичанськ і штурмував Савур-могилу. Дід дістав важкі поранення, йому ампутували ногу. Я дістав важкі поранення, але медицина в нас набагато краща, ніж тоді, і мені ногу врятували".

Четвертий Володимир з роду Лагут – син підполковника – народився три роки тому. Ім'я для новонародженого вибрала сестра Ліза. Каже: тату, можна сина, який в нас народиться, назвемо Вовчиком? – Лізо, чому Вовчиком? Я Вовчик, дідусь Вовчик. – Тату, якщо ти ще раз поїдеш на війну і тебе вб'ють, в нас хоч один Вовчик залишиться, – згадує військовий.

Володимир дивом врятувався в липні 2014-го. Під час штурму Савур-Могили його із побратимами накрили російські "Гради". Після докладної розповіді у богунівців майже немає запитань. Одні враження. Хоча вони вже чимало чули від своїх викладачів.

"Він усе чітко і коротко розповів, і все зрозуміло одразу стало. Найбільше мене вразила розповідь про Савур-Могилу. Раз на тиждень я можу бачити цих героїв, які штурмували Савур-Могилу. Таких як Гордійчук Ігор Володимирович, полковник Потєхін Петро Геннадійович. Мені потрібно знати, як вони захищали, мужньо переносили цю важку справу", – каже ліцеїст Микола Скакун.

Не по-дитячому серйозні хлопці запевняють, правда про війну не налякала їх і не змінила планів на майбутнє. "Ні, не налякало. Це реальне, справжнє життя. До цього треба бути готовим. Тому ми й служимо зараз у військовому ліцеї", – каже Олександр Братко.

Після теплої зустрічі – фото на згадку. Підполковник Лагута сподівається, що вони знову зустрінуться, але за інших обставин.

Наталія Жижко, Дмитро Демішев, "5 канал"

Дивіться також фотогалерею:

Попередній матеріал
Подвійне свято і творча відповідь на обстріл: репортаж з позицій на Луганщині
Наступний матеріал
30-метрова, майже 100-річна красуня: яка вона – головна ялинка України

Від побратимів 72-ї бригади: у Києві презентували книги "Вовче" та "Піхота"

Подвійне свято і творча відповідь на обстріл: репортаж з позицій на Луганщині

Як не стріляють, то нишпорять ДРГ: репортаж із "опорника" ЗСУ в Гранітному

Загинув у бою з диверсантами: на День ЗСУ в Кривому Розі відкрили меморіальну дошку бійцеві АТО

У Краматорську з'явилась Алея пам'яті та меморіальний камінь полеглим бійцям АТО

"Свято справжніх чоловіків": Житомир вшановує пам'ять полеглих військових ЗСУ