Платиш багато податків – відкосив від служби, на тебе припав жереб – пішов служити: які тільки варіанти мобілізації не лунають нині. Профільний комітет Верховної Ради з питань оборони розпочав роботу над законопроєктом про мобілізацію. До народних обранців долучилося і військове керівництво країни, зокрема, і головком Валерій Залужний. Роботи не на один день і після обговорення законопроєкт можуть відправити на доопрацювання, кажуть члени комітету. Тим часом у наближених до Офісу президента колах пропонують усілякі методи, як залучити більше чоловіків до служби в армії. Які саме і що про це думають самі військові, дивіться в сюжеті журналістки "5 каналу" Марти Шикули.
Головні новини дня без спаму та реклами! Друзі, підписуйтеся на "5 канал" у Telegram. Хвилина – і ви в курсі подій.
Тема мобілізації наприкінці минулого року стала топовою в Україні. І досі залишається в усіх на устах. Доки народні обранці не один місяць працюють над законопроектом, а ТЦК виловлюють чоловіків посеред вулиць, наближені до Офісу президента особи пропонують свої варіанти, як залучити до війська якомога більше чоловіків.
Незвичний спосіб призвати до захисту Батьківщини пропонує колишній міністр економіки, а нині позаштатний радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов, проаналізувавши дописи своїх читачів. А саме – метод жеребкування.
"Більшість моїх читачів пишуть, що правильний підхід до мобілізації – через лотерею або жеребкування. Держава випадково витягує день і місяць. Ті люди, які народились в ці дні, мобілізуються, інші – ні", – сказав позаштатний радник керівника Офісу президента Тимофій Милованов.
Військові аналітики кажуть, залучати до війська методом лотереї – досвід США та Австралії. І, в принципі, можна було б спробувати його і в Україні.
"Він спрацьовував у Штатах і там ніхто проти нього не заперечував. Його варто обговорити, подивитися, як працює досвід міжнародний. У Штатах він працював під час В'єтнамської війни і, здається, під час громадянської. Він видається мені більш справедливим, бо є жереб, він вказує на людину і ця людина йде служити. Це більш справедливо, ніж буде служити тільки багатий", – зауважив військовий оглядач Денис Попович.
Читайте також: "Сирий текст" із корупційними ризиками: Ірина Фріз прокоментувала урядовий законопроєкт про мобілізацію.
Мова йде про ще один варіант мобілізації, який нині обговорюють в Офісі президента. Джерело видання "Форбс" повідомляє, влада обговорює можливість отримати відстрочку від служби чоловікам, які сплачують із зарплати високий рівень податків.
"Виявляється, у нас воюватимуть тільки ті, хто матеріально неспроможний, тобто має або малий, або середній рівень заробітної плати. Тому про який конституційний обов'язок іде мова, нагадаю: в Конституції чітко зауважено – це святий обов'язок кожного громадянина України. Там не написано: залежно від його матеріального стану", – наголосив співголова Громадської ініціативи "Права справа" і військовий експерт Дмитро Снєгирьов.
Точної схеми, як має працювати цей варіант залучення до армії, наразі немає. Утім, як зазначає джерело видання, працює це так: забронювати, тобто зробити відстрочку від служби, можна буде працівнику, який сплачує шість тисяч гривень податку на місяць. Для такої суми його зарплата має бути щонайменше 33 тисячі гривень. Інший варіант: заброньованим може бути працівник, за якого роботодавець платить близько 15 тисяч гривень єдиного соціального внеску. Тоді його зарплата має бути понад 60 тисяч. Військові – проти, бо це схоже не на метод залучити до служби, а метод, як від неї "відкосити".
"Повний брєд. У нас справді воюють одні бідолаги. Із сіл уже позабирали всіх трактористів, комбайнерів, які справді пашуть і приносять користь. Ті, що більш заможні, то їх нема. Ні одного тут не бачу. Звичайно, бо в них є можливість відкупитися", – зауважив командир роти снайперів 58-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ Сергій Варакін.
Підтримайте журналістів "5 каналу" на передовій.
Думки розділилися. Економісти інакше дивляться на бронювання за податки. Мовляв, нині економіка країни не в найкращій ситуації, і якщо її не посилювати, армія не виживе.
"Ми розуміємо, що війна дуже тісно пов'язана з економікою, і без сильної економіки ми не можемо мати ресурсів, необхідних для купівлі, виробництва різного типу озброєнь, що нам потрібні для ведення бойових дій. І дуже важливо мати людей, які цю економіку створюють. Ми розуміємо, що армія наша фінансується за рахунок податків, так, нам сьогодні допомагають партнери, але податки є головним інструментом для того, щоб ми могли саме фінансувати свою армію", – сказав співзасновник та директор економічних програм Українського інституту майбутнього Анатолій Амелін.
Новий законопроєкт про мобілізацію, який наробив багато галасу, почали розглядати у профільному комітеті Верховної Ради. Обговорення триватиме декілька днів.
"Окрім нардепів, питання залучення до служби в армії обговорюють і міністр оборони Рустем Умєров, головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний та начальник Генштабу Сергій Шаптала", – зауважив голова фракції "Слуга народу" Давид Арахамія.
Тим часом в опозиційній фракції "Європейська Солідарність" закликали президента замість уряду подати новий закон про мобілізацію, бо він – верховний головнокомандувач.
"Два роки під Бахмутом чи під Авдіївкою і десь на блокпосту чи у військкоматі в Києві – це різні історії. Тому ми вважаємо, що мобілізація потрібна. Ми наполягаємо на тому, що верховний головнокомандувач має подати законопроєкт про посилення та структуризацію мобілізації – як очільник цього безпекового напрямку держави згідно зі своїми конституційними обов'язками й повноваженнями", – заявила співголова фракції "Європейська Солідарність" Ірина Геращенко.
- Робіть свій внесок у перемогу – підтримуйте ЗСУ.
"Україні потрібна мобілізація, і колективний Захід чекає від України, що вона покаже, що готова захищати себе, а замість того влада грається в якісь інфантильні ігри. Це говорить про відсутність відповідальності в нашої влади і це взагалі не смішно – це необхідність країни", – сказав народний депутат VIII скликання Борислав Береза.
Нині на фронті дуже бракує підсилення, кажуть військовослужбовці. Коли росія не втомлюється наступати, брак особового складу в наших Силах оборони грає не на користь країні.
"Ворог має можливість поповнювати кількість своїх людей, дуже багато. Ми не можемо собі таке дозволити. Так само і використовувати таку кількість боєприпасів, яку вони використовують над нашими головами. Не може бути, коли в країні війна, таких речей: хочу, не хочу воювати, можу, не можу. Встали, жорстко і радикально набрали людей, але справедливо. Не так, що у мене є гроші і я відкуплюся", – підсумував командир роти снайперів 58-ї окремої мотопіхотної бригади Сергій Варакін.
Коли законопроєкт з'явиться на голосуванні під куполом – невідомо. Член профільного комітету Роман Костенко в коментарі виданню "Ліга. Нет" припустив: після обговорення та ухвалення процедурних рішень законопроєкт можуть відправити Кабінету міністрів назад – на доопрацювання.
Марта Шикула, "5 канал"
Дивіться також:
