Спасо-Преображенський собор у Катеринославі. За розмірами й пишністю він мав перевершити славетний Собор Святого Петра в Римі. Принаймні так мріяла собі Катерина Друга, коли закладала храм й виношувала амбітні плани будівництва "південної" столиці. Офіційна версія твердить: німкеня-імператриця зі своїм коханцем Григорієм Потьомкіним — батьки міста на Дніпрі. А от краєзнавець Валентин Старостін шукає витоки Дніпропетровська у зовсім іншому місці та часі. Промислова зона мегаполісу. Саме тут ще на початку XVII століття існувало поселення Нові Кайдаки, центр Козацької паланки війська Запорозького.

Валентин Старостін, краєзнавець: "На початку XX століття вже потроху доходили до цієї версії. Але згодом краєзнавчі дослідження вже не були популярні, краєзнавці переключались на інші теми. До того ж вже склалась традиція, нема нічого важчого, ніж ламати традицію".

Ідея поглибити коріння "міста чавуну та сталі" аж до козацької доби знайшла прибічників серед громадськості. В одному з доброчинних фондів авторів альтернативної версії підтримали морально й фінансово — допомогли з виданням книги а ще дали грошей на пам`ятний знак.

Олексій Лазько, фундатор доброчинного фонду: "Це все робиться для формування громадської думки. Приміром, у вас є родинний альбом, і ви раптом відшукали фотографію дідуся чи прадідуся. Які у вас будуть почуття? Мабуть, гордість буде".

Утім, у науковців єдності все ж нема. Опоненти закидають авторам нової версії недостатність доказів. Чи не в кожного з дніпропетровських істориків — своя думка про те, звідки й коли проростали пагони сучасного міста. Дехто пропонує вести родовід аж з одинадцятого століття, тоді на узбережжі Самари було поселення русичів, дехто — із середини XVII століття, від слободи Половиці, зараз це — центр сучасного Дніпропетровська, когось цілком влаштовує й стара версія з Катериною.

Максим Кавун, історик, доцент Дніпропетровського національного університету: "Ця спроба передатування є трохи пришвидшеною спробою позбавитись імперського минулого. Вона мені зрозуміла, але з наукової точки зору вона має певні вади. На мою думку, козацькі поселення на території міста слід дослідити. У мене питання до міської влади — де гроші на розкопки?"

Доки тривають дискусії у вузькому колі ентузіастів і фахівців, Дніпропетровськ лишається містом молодим. Наступного року святкуватимуть 233 роки — за офіційною, "імперською", версією. Час дорослішати ще не настав.

Юлія Рацибарська, Андрій Ковбаса, Дніпропетровськ, 5 канал

***