facebook.com/gennadiy.kurochka

"Четверте покоління": герої, котрі стали на захист України

Меморіал українських героїв, тих, хто віддав життя у боротьбі за незалежність, створюватимуть в Україні. Конкурс на кращий проект мають оголосити найближчим часом. Таку ініціативу озвучив Президент під час відкриття фотовиставки "Четверте покоління". Світлини сучасних героїв із портретами їхніх дідів і прадідів розмістили просто неба

Ще з радянською символікою на щиті, але вже заквітчана маками. Такою зустрічає героїв і відвідувачів фотовиставки "Четверте покоління" Батьківщина-мати. 16 чорно-білих портретів стоять просто неба на території музею Історії України у Другій світовій війні. У кожного в руках ще один чорно-білий портрет діда, чи прадіда, який на тій війні захищав батьківщину. Героїчні діди й прадіди не дожили до цього дня. Тож не знають, який карколомний поворот зробила історія.

"Наші діди і прадіди в 44 та 45 наступали на Берлін. Вони тоді і гадки не мали і в найжахливіших снах уявити собі не могли, що через 70 років своє військо в Україну пришле Москва. І холоднокровно вбиватиме їхніх онуків і правнуків", – зазначив Порошенко.

Онуки і правнуки – це третє і четверте покоління – молоді українці, які захищають державу від російської агресії сьогодні. На лінії фронту – онук упівця Богдан Мирка.

"73 роки тому мій двоюрідний дід, не бажаючи коритися системі, перший раз, коли стрибав з ешелону, який віз його в ряди червоної армії і другий раз не бажав коритися, коли підривав себе гранатою, будучи в боївці, будучи оточеним, не бажаючи здаватись", – розповідає військовослужбовець ЗСУ Богдан Мирка.

Разом із артилеристом Богданом Миркою воює десантник Олексій Воробйов. Його прадід у лавах Червоної армії дійшов до Берліна.

"Я десантник, і наша задача зробити те, що не можуть зробити інші – увірватися з землі чи з небес та змусити ворожу зброю замовкнути. Ця фотографія перенесла мене в роки Другої світової війни", – говорить військовослужбовець ЗСУ Олексій Воробйов.

Робота над фотопроектом тривала близько тижня. На кожен портрет витрачали щонайменше три години. Один із співавторів виставки розповідає, щойно взявши до рук стару фотографію, хлопці вмить ставали іншими.

"Відчувався співзв'язок з тими людьми, які були на фото. Вони цим переймалися, про це думали. Це відобразилося в них на обличчях. В житті вони трішечки інші", – розповів співавтор виставки Сергій Лебедєв.

Дідусь старшини Тетяни Скородід помер 20 років тому. Для нього війна завершилася в Празі. Для його онуки почалася поблизу Маріуполя.

"Якби він був живий і йому дозволяв вік, він би став на захист своєї вітчизни. І напевно б, гордився мною", – говорить Тетятна Скородід.

Наталія Жижко, Ян Доброносов, Микола Лебедєв, 5 канал.

Попередній матеріал
В Україні відзначила День пам'яті та примирення - репортаж
Наступний матеріал
Акція "Перша хвилина миру" за участі Президента України - відео